А ви вмієте правильно мріяти? Кажуть, що на небесах іноді сміються над нашими мріями, які ми не можемо точно передати. Притча “Реєстратура бажань” — це наука про те, як важливо ставити перед собою точні цілі, щоб їх досягти.
— Реєстратура бажань на зв’язку.
— Побажання від жінки, смертної А1Д8К6 — хоче собі чоловіка.
— То якого судженого хоче твоя принцеса?
— Хоче, щоб був надійний. “Такого, коли б що не сталося — був завжди біля неї”.
— Це всі побажання?
— Усі.
— Фе, ніякої фантазії. Ну що ж, добре, запишу твою смертну в пару до сіамського близнюка. Ало, реєстратура бажань на проводі.
— Хоче маля. К18Р3Б46.
— Яке саме?
— Будь-яке… Мабуть…
— Стать? Вік який? Що зі здоров’ям? Якої зовнішності? А вміння з попередніх життів залишати?
— Гм… Иии… Немає таких даних.
— Ну тоді й ніяких претензій. Реєстратура, напевне, мазохістських бажань.
— Треба виручити грошима. Для С4Ж9Ф1.
— Скільки просить?
— 3 000 000 гривень.
— А чого саме три?
— Ну просто так подумалось…
— Пересилаю тільки один, щоб наступного разу більш аргументовано думалося. Реєстратура, щоб його, трясця твоїй матері, бажань.
— Від Р2000Б14Х9. Котика білого з великими чорними цяточками, а лапки, ніби в рукавичках. Посеред лоба сердечко чорне. Дуже лагідне і щоб спало разом. Чому просить — потрібен друг, щоб було з кимось гратися.
— Є. Добре, що хоч малята у них відповідальні й вміють загадувати бажання. Реєстратура. Можливо, й бажань, а можливо й — ні. Говоріть.
— Замовлення на гарне життя для Ф30М6Ч1.
— Тобто, що для цієї жінки “гарне життя”?
— Ну щось таке величезне, дуже світле…
— Гм, від такого бажання на думці тільки одне — ядерний вибух. Замовлення відхиляю. Бовдури. А тоді знову будуть скаржитися, що бажання не втілюються в життя. Бажати — це, те є то, як його, треба вміти…
Це, звісно, жартівлива історія про роботу невидимої структури під назвою «Реєстратура бажань». Де, можливо, і справді працюють от такі оператори, яким треба точно формулювати свої думки, щоб мрії збувалися. Бо на небесах іноді сміються над нашими бажаннями не через їхній зміст. А через те, що ми й самі точно не знаємо, чого прагнемо.
