“Слова – іноді як мед, а іноді як ніж”. Повчання мого батька, яке я ніколи не забуду

“Слова – іноді як мед, а іноді як ніж”. Повчання мого батька, яке я ніколи не забуду

Моя мама готувала вечерю після важкого робочого дня. Перед батьком вона поставила тарілку з тостом, що підгорів, і банку з полуничним варенням.

Підгорілий тост відразу ж кинувся мені в очі, але я вирішила почекати, чи помітить батько. Але він, ніби не звернувши уваги, спокійно відкусив підгорілий шматочок хліба і запитав, як пройшов мій день. Не пам’ятаю, що я тоді відповіла. Пам’ятаю, що незабаром мама вибачилася за невдалий тост.

Ніколи не забуду, що відповів батько: “Люба моя, я обожнюю тости, що підгоріли!”

Пізніше, коли я лягала спати, я запитала батька, чи дійсно він любить чорні тости. Він обійняв мене і сказав: “У твоєї мами був дуже важкий день. Вона втомилася. Підгорілий хліб нікому не зашкодить, а ось слова можуть дуже сильно скривдити та поранити”.

У житті багато ідеальних речей і неідеальних людей. Приймати чужі помилки і навчитися цінувати відмінності – ключ до довгих і здорових стосунків.

Джерело