Все в цьому світі відносне. До стосунків це відноситься подвійно. Або втричі – враховуючи, скільки людей в них беруть участь. І у кожного буде своя правда.
Хтось, розлучаючись з партнером, негайно знаходить в очах близьких, рідних німб святого великомученика, а комусь дістаються диявольські роги й копита. Хто з чим залишиться – лише питання піару і грамотно вибудуваної кампанії із залучення на свій бік союзників-друзів, родичів і навіть підписників. При цьому найчастіше геть ігнорується той незаперечний факт, що у стосунках відповідальність на партнерах завжди лежить порівну.
Як гідно розійтися: 5 «НЕ»
А як же жертва? – запитаєте ви. По-перше, я веду мову про партнерські стосунки, а зв’язок із жертвою апріорі не є таким. По-друге, якщо «жертва» не сидить на ланцюзі в сирому підвалі, у неї завжди є вибір. І мене не вражають історії про те, що «немає куди йти». Краще в нікуди – в ніч, в сніг, в комірчину для швабр, але не залишатися і не терпіти те, що приносить біль і відчай. А якщо ви вважаєте, що «можна і потерпіти» – аби в теплі, то, як я вже сказала, це ваш вибір.
Але повернемося до нашої теми. Є в стосунках якась подоба «медалі за звитягу» – френдзона, котру вручають тим, хто «розлучившись, залишився друзями». Френдзона – це ніби знак відмінності – ознака зрілих особистостей і правильно вибудованих комунікацій. Особисто я грішу гарними стосунками майже з усіма своїми колишніми. З їх благословення і згоди, зрозуміло. Але не всі розлуки проходять гладко. Про когось не бажаю чути я. Хтось не бажає чути про мене. І якщо людина відкрито каже, що залишитися друзями не вийде, необхідно поважати позначені кордони і не нав’язуватися. Інакше однобока спроба «зберегти хоч щось» з медалі перетворюється на клеймо.
Річ в тому, що всі ми схильні розглядати стосунки лише з одного ракурсу – зі свого. Тому коли все валиться, околиці наповнюються стогонами: «Я для нього… а він, невдячний…! Я їй… а вона не оцінила…! » Але мало хто здатний зрозуміти, що те, що видається нам добром, для партнера дійсно може виявитися «токсичним».
Уявіть, що ви з найблагородніших спонукань підібрали пораненого тигра – волелюбного хижака, якому треба заганяти здобич, вбивати і пожирати, поки б’ється пульс, і кров гаряча. Ви вилікували його, і він до вас прив’язався. Ви вирішуєте залишити його вдома, насипаєте йому повну миску Віскасу і дозволяєте спати в своєму ліжку. Ви разом виходите у світ, без страху чухаєте йому живіт, і здивована публіка захоплюється гармонією, яка панує у ваших стосунках. Вам здається, що ви ніяк не обмежуєте його свободу, і тигр вас навіть любить – наскільки дикий звір взагалі здатний любити причину своєї неволі. Він ігнорує бажання вбивати і зусиллям волі давиться заради вас Віскасом.
Як ви думаєте, чи надовго вистачить цієї ідилії? У якийсь момент тигр зірветься і втече з цих дійсно токсичних для нього стосунків. І якщо ви хоч трохи розумієтеся на тиграх, ви приймете це тихо і спокійно – як констатацію факту. І зрадієте, що ваш звір знайшов нарешті довгоочікувану свободу. Але біда в тому, що більшість з нас нічогісінько не тямить в тиграх і буде оплакувати свою втрату, демонструючи людям повну миску Віскасу і щиро дивуючись, чого йому не вистачало.
Як і на початку стосунків, визначати правила спілкування після їх закінчення потрібно вдвох. Ви поодинці вільні вирішувати забути чи ні колишнього партнера. Рішення ж залишитися друзями може бути тільки обопільним. Дружба – це добро. А зробити добро тому, хто цього не потребує, неможливо.
Не впевнена, що десь існує етичний кодекс розлук, але завжди є інтуїтивно зрозумілі правила поведінки. Найголовніший принцип, мабуть, не роби іншому того, що не хочеш отримати сам. І цілком можливо, що коли пристрасті вляжуться, ваш партнер сам прийде з пропозицією миру і дружби.
Якщо, звичайно, ви обидва будете дотримуватися основних принципів розлуки:
1. Не бреши. Не говори дурниць і гидот про свого колишнього партнера. Єдиний, кого це виставляє в непривабливому світлі, це ти сам.
2. Не будеш мститися. Як би не було болісно зараз, помста не призведе ні до чого доброго. Вона лише зв’язуватиме тебе по руках і ногах, заважаючи рухатися далі. Найкращий спосіб «поквитатися» – це відпустити ситуацію і бути щасливою.
3. Не патякай про особисті подробиці життя з партнером. Чи не спускайся до підлості. Якими б «гарячими» не були подробиці вашого особистого життя, не варто їх афішувати. По-перше, ти сама жила з цією людиною, а отже, ці особливості тебе не бентежили. По-друге, слухати всі, безумовно, будуть з цікавістю – але лише для того, щоб тебе ж і обговорити за твоєю спиною.
4. Не стеж. Чи не створюй собі проблем, відстежуючи стан партнера в соцмережах. Якщо тобі необхідно щось сказати, зателефонуй йому або напиши. Висловися і постав крапку. По-перше, сталкінг не призводить ні до чого хорошого і крім того, тягне кримінальну відповідальність. По-друге, поки ти розглядаєш знімки його нового життя, ти втрачаєш своє.
5. Не знецінюй того, що було. Не знецінюй ні досвід минулих стосунків, ні хороших рис колишнього партнера. Так, у вас не склалося, але у нього все ще залишилося те приголомшливе почуття гумору, яке спочатку тебе і захопило. Так, ви розлучилися, але ти навчилася кататися на гірських лижах і відкрила для себе кількох класних музикантів. Після кожних стосунків у душі залишається слід. Буде він шрамом чи суттєвим досвідом – вирішувати тобі.
Автор: Вікторія Кейлін
