Кожна людина, яка хоч раз була у стосунках, знає про розлучення. Ми практично не зустрічаємо прикладів, коли все відбувається один раз і на все життя.
Нам доводиться якось із цим боротися та долати. На жаль багато хто припускається помилок. Ми живемо це життя вперше, тому досвід у нас нульовий. Це не страшно помилятися, це навіть нормально. Погано, якщо ви робите це регулярно. А регулярність з’являється від незнання, від того, що інші люди роблять те саме. Ось і ми повторюємо це за ними.
Мовляв, ось хтось там з кимось помирився, все у них стало краще ніж раніше. Ніхто ж не вдається в подробиці, як це сталося, яку роботу вони виконали і чи так це насправді добре. Ні, просто вдалий приклад. А скільки історій із трагічним кінцем? Та більшість. Але ми так влаштовані, що хапаємось лише за те, що нам вигідно.
Зі ста випадків, дев’яносто дев’ять будуть невдалими. Когось турбує ця статистика? Скоріш за все ні. Одного разу вийшло? Отже, я буду наступним. Так і набивають вони собі шишки.
Чому ж повертатися не можна?
1. Нічого не зміниться
Багато хто вірить у диво. Причому більшість навіть обіцяють. Начебто, я тепер інший, не бігатиму ліворуч. А я обіцяю не фліртувати із іншими чоловіками. А потім, коли вони миряться, вони благополучно забувають про все, про що обіцяли. Поступово відкочуючись до того, з чого вони починали.
Це трапляється майже завжди. Ніхто не працює над собою, ніхто не змінюється. Всі просто нахабно брешуть, щоб знову зійтись. А потім вони знову стають собою. Є навіть невеликий приклад:
Жінка розлучилася з чоловіком через його лінощі та повноту. Він довго сумував, страждав, але зрештою зайнявся собою. Пішов до зали, влаштувався на роботу. І все заради неї. Кохання? Як подумає багато хто, але ні. Просто ця жінка була його бажанням.
Щойно вона повернулася, він одразу кинув спорт і відкотився до свого стану. Він завоював і на цьому все. А чому? Тому що його мета була не стати кращим для себе, а просто як засіб для повернення. Повернув, отже, мети більше немає. І так відбувається практично з усіма.
2. Вам буде ще болючіше
Найгірше стає від того, що ви намагаєтеся увійти в одну річку двічі. Вам було погано того разу, але ви заплющуєте очі і йдете знову. Ваші рани ще не до кінця заліковані. У вас відкриті шрами. Зрозуміло, ви отримаєте ще сильніше. Вам буде набагато болючіше. А це, як ми з’ясували вище, неминуче.
Ми відкочуємося до того стану, що в нас завжди було. Тому нас будуть бити по шрамах із ще більшою силою. Чому? Тому що ми мали уявну надію, що цього більше не станеться.
Хтось робить це тричі, хтось чотири рази. Але щоразу вам все гірше і гірше. Щасливого кінця не буде. Але люди вперто б’ються об стіну, у зачинені двері. Навіщо? Вони вірять у кохання, яке самі собі й вигадали.
3. Витрачаєте дорогоцінний час
Якщо вам років 20, це не так страшно. Подумаєш рік чи два втрачу. Але якщо вам за 30 чи навіть 40? Там кожен рік на рахунку. Поки ви плакали по одному чоловікові, повз минули десятки інших, які підходять вам набагато більше. Але поки ви вперлися в одного, тих уже зайняли. Тому на виході ви отримаєте нічого.
То може треба перестати витрачати час у нікуди? Ви у будь-якому випадку перевернете сторінку та закінчите історію з колишнім. Ніхто ще не страждав 50 років по одній людині. Просто хтось це робить раніше, хтось згодом. Той, хто швидше зрозуміє, той зрештою і стає щасливим.
Чим швидше ми маневруємо між подіями, тим краще пристосовуємось до життя. А значить, і більше шансів отримуємо на щастя.
4. Задоволення не буде
А закінчується все тим, що ви розумієте, що нічого доброго у вашому бажанні не було. У вас повне розчарування. Ви мріяли, хотіли, але що отримали? Та нічого не здобули.
У вас були свої очікування, які не справдилися. Коли ви думали про повернення, то світ здавався іншим. Ви собі все в інших кольорах уявляли. Що тепер ви заживете інакше. Але потім опускаєтесь у побут і все повторюється.
Навіть якщо нічого поганого не трапиться, то ви все одно не відчуєте те, заради чого все це й починали. Та разом, та непогано, але немає почуття, що це добре.
Звісно, вирішувати вам. Якщо ви вірите, що станете тим самим одним із ста, будь ласка. Вас ніхто не обмежує. Бажаєте набивати шишки? Все у ваших руках. Відносини це не кар’єра, навіть не спорт, тут не потрібна така цілеспрямованість та пробивання стін. Тут все набагато простіше. Або людина ваша, або ні.
А ваш він не від того, що вам без нього тяжко, а від того, що з ним добре.
