Дякую, Боже, за дні і за ночі…
Дякую, Боже, за руки, за очі
Дякую, Боже, за серце і душу
За те, що живу… А, іноді, мушу…
За рідних людей, за дітей, за родину
За землю найкращу — мою Україну
За мову, як пісня… Червону калину…
За тих, хто за неі боровся… Загинув…
За сонце із неба… За хліб і за воду
Вдячна Тобі за кожну нагоду
Любов відчувати Твою в кожнім дні
Дякую, Боже, за час… За роки…
За світло й добро… За істину правди…
За мудрих наставників… Слушні поради…
За мріі, як казка… Назву їх дивами…
За сльози, що ллються буває з дощами.
Дякую, Боже, за хрест не легкий мій,
Дякую, Боже, що в мене повірив…
Що я маю силу — його донесу,
Ти лиш підійми, якщо упаду…
Дякую, Боже, за людей, що уміють
Підтримать мене і що розуміють,
За те, що навчаюся біль пробачати
І, зла ні на кого в душі не тримати.
Дякую, Боже, гріхи, що прощаєш
Бо я ж не свята… Ти про все Боже знаєш..
Надіюсь мене не покинеш ніколи
Бо завжди я хочу бути з Тобою
Дякую, Боже, за слово, за розум
За те, що пишу… За вірші і прозу…
І, навіть, за все про що промовчу…
Дякую, Боже! Вірю! Люблю..
© Лариса Юсковець Сєрікова
