Пройде час, пролетить над нами,
І настане така пора –
Підуть діти від тата й мами,
Із сім’ї, із свого двора…
Кожен з них знайде щастя, долю,
І турботи будуть свої.
Із гнізда полетять на волю
Наші ластівки й солов’ї.
Всі ми будем за них молитись,
Виглядати у гості їх.
Боже, дай їм не оступитись,
Не торкнутись душею в гріх!
Це надія для нас і віра,
Це підтримка для нас в житті!
Боже, хай ця молитва щира
Стане захистом в майбутті!
Дай їм кращу, за нашу, долю,
Щоби з часом прожитих літ,
Не відчули ми в серці болю
За дітей, що привЕли в цей світ!
© Людмила Степанишена
