Про кохання: так просто і так складно.
Запитала недавно маму: «А чи можна полюбити ідіота (альфонса, негідника, гулящого і т.п.)?»
Мама, іронію якої потрібно черпати ложками, відповіла так:
«Полюбити можна навіть нічний горщик.
Але вже тільки тоді будь добра чесно визнати, що любиш ти саме нічний горщик, і чекаєш від нього не більше, ніж варто чекати від нічного горщика…
І все піде так добре, як буває тоді, коли використовуєш річ за її прямим призначенням…
Але горе тобі, якщо ти, полюбивши нічний горщик, будеш усім розповідати, що відхопила яйця Фаберже, і володієш тепер незліченним скарбом…
І ще гірше, якщо ти сама почнеш вірити, що ось ще трішечки, і «яйця» стануть приносити капітал, і що вони тільки тимчасово лежать на полиці, але варто їх трохи привести в порядок, як вони засяють всіма кольорами відразу…
І зовсім біда, якщо ти будеш щодня пхати голову в свій нічний горщик, і з пристрастю допитуватимеш його на предмет того, коли він, сволота така, стане таким ж цінним, як яйця Фаберже…
Коротше, навчися любити саме те, що ти полюбила, а не те, що ти собі придумала!»
Без коментарів … Браво, мама!
Автор: Ліля Град
