Часто ми дивимося ось так на якусь сім’ю наших друзів, родичів і знайомих і бачимо, що їх діти дуже різні між собою. Здається абсолютно неймовірним, що ці діти росли в одній сім’ї і виховувалися одними і тими ж батьками. Чому так?
Цікаве трактування ситуації першим запропонував австрійський психолог і психіатр Альфред Адлер.
Він зробив висновки, що ця “різниця” відбувається у кожної людини по-різному, залежно від того, якою дитиною за рахунком в сім’ї ви були народжені.
Я – єдина дитина в сім’ї, що мене чекає в майбутньому?
Альфред Адлер пішов в глибоке опрацювання цієї теми і вичленував такі категорії, куди кожна людина може себе визначити:
– єдиний спадкоємець у своїх батьків;
– самий старший серед усіх дітей;
– середній з усіх дітей;
– молодший(за умови, що всього дітей – двоє);
– самий молодший з усієї кількості дітей.
Залежно від того, в яку категорію ви потрапляєте – ваше майбутнє має деяку зумовленість. Саме ваша послідовність, згідно А. Адлеру, визначає характер, схильності до якоїсь професії, цілі в житті і відношення до інших людей.
Що відчувають єдині і старші діти в сім’ї
Така дитина часто росте егоїстичною – уся батьківська любов, та і весь світ крутиться біля її ніг. Вона почуває себе центром Всесвіту.
І хоча такі діти часто просять сестричку або братика у батьків через бажання мати поруч споріднену душу, поява сестри або брата може різко вдарити по самолюбності такої дитини.
Батьківську увагу доведеться ділити з “новоприбулим”, а частенько дитина до цього не готова. Тому у нього можуть спалахувати ревнощі, злість або навіть образа до молодшого за розділення уваги між ними.
Адлер говорить, що старші діти відповідальніші, честолюбні, у них більше шансів добитися чогось в житті, чим у інших дітей. Часто їм уготована позиція лідера в компанії.
Середні діти – невдахи?
Середня дитина намагається притягнути до себе увагу батьків і постійно “обганяє” старшого. Він інтуїтивно починає вибирати ті активності, в яких старший “провалюється”, щоб закрити цю нішу.
Батькам варто приділяти особливу увагу середнім дітям – вони часто почувають себе обділеними. Спочатку увага батьків йшла старшому, а потім якось непомітно перейшло до молодшої дитини. Тому приділяйте середнім дітям особливу увагу.
Сам психолог Адлер був другою дитиною в сім’ї, де було шість дітей. Пізніше він охарактеризував це так:
“Друга дитина в сім’ї знаходиться під постійним тиском з обох боків – борючись за те, щоб випередити свого старшого брата, і боячись, що його наздожене молодший.”. А. Адлер
Середні діти в майбутньому часто займаються роботою, яка вимагає переговорних навичок.
Наш молодший
Молодші діти їдять батьківський мед любові великими ложками. Усе краще завжди дістається саме молодшим.
Але молодші також мають додаткову хитрість і, згідно з Адлером, часто перетягують ковдру на себе шляхом маніпуляцій.
В цілому, вони рідше впадають в смуток, чим старші діти і ведуть безтурботне життя. Часто молодші діти вибирають творчі професії або стають медичними працівниками.
А як на вас вплинув порядок вашого народження в сім’ї?
