Термін «стрес» ввів канадський учений Ганс Сельє, запозичивши його з термінології, що стосується опору матеріалів.
Стрес – це тиск, напруга, викликана внаслідок впливу навколишнього середовища на якийсь предмет і означає втому матеріалу, викликану цією напругою. Відтоді слово «стрес» стало міжнародним і означає певний психофізичний стан людини.
Отже, що ж таке стрес? Стрес – це реакція організму на зміни в навколишньому середовищі, до яких організм не був готовий. Стреси необхідні. Вони вчать організм адаптуватися в нових, часто екстремальних ситуаціях, допомагають вижити, мобілізують сили, збагачують новим досвідом. В першу чергу, на сильний сигнал відповідають нерви нашого організму, якими цей сигнал надходить у мозок. Мозок обробляє отриману інформацію, приймає рішення про відповідні дії і, знову ж таки, нервами передається команда до певних органів. Так само, сильний подразник стимулює роботу гіпофізу, який виділяє адренокортикотропний гормон. Цей гормон разом із кров’ю, вступаючи в наднирники, спонукає їх до виділення адреналіну, що, в свою чергу, стимулює прискорення роботи серця, підвищення артеріального тиску і напругу великих м’язів. Організм приготувався або бігти від небезпеки або битися.
Стрес викликає три реакції організму на тривалий вплив
1. мобілізація всіх резервів психіки. Організм повстає проти негативних емоцій.
2. звикання, тобто стійкість до стресу.
І якщо навантаження триває, то
3. нервове і фізичне виснаження, яке викликає різке ослаблення всього організму.
(Наприклад, спробуйте стиснути кулак якомога сильніше і побудьте так деякий час. Скоро Вам здасться, що стиснутий кулак перебуває у звичному стані і його можна напружити ще сильніше тощо)
На стресові стани насамперед реагують наші судини, їх стінки звужуються, а спазми судин у момент сильного нервового напруження можуть призвести до різкого підвищення кров’яного тиску, порушення серцевої діяльності та навіть до зупинки серця. Наприклад, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки може бути викликана напругою всього організму, яка викликає спазм судин у стінках шлунка і місцеве порушення кровообігу слизової оболонки. Знижується її стійкість до посиленого виділення шлункового соку і його підвищеної кислотності. Шлунковий сік роз’їдає слизову оболонку, так з’являється виразка.
Під впливом будь-якого стресу мозок виділяє у кров гормон стресу, який при тривалому впливі веде до порушення роботи:
- Серця (тахікардія, підвищення АДД, інсульт, інфаркт)
- шлунка
- Жовчного міхура, печінки
- Травного тракту (виразка шлунка, дванадцятипалої кишки, порушення травлення, подразнення товстої кишки)
- Наднирників (викид адреналіну)
- нирок
- Статевих органів у жінок (блокади процесу овуляції, порушення менструального циклу, безпліддя на ґрунті нервового чи психічного розладу, запалення сечового міхура)
- У чоловіків (утруднення ерекції, зниження активності сперматозоїдів, передчасне сім’явиверження)
- Шкіри (екзема, кропивниця, лускатий лишай, вугрі)
Часто люди в стані стресу поводяться так, ніби їм не вистачає повітря: роблять глибокі вдихи, позіхають. Причина цього – порушення функцій діафрагми, яке можна спостерігати на рентгенівському знімку, якщо спровокувати у пацієнта напружений стан якоюсь неприємною розмовою.
Тривалий стрес знижує опірність організму до хвороб. Імунна система, що відповідає за мобілізацію захисних сил організму, слабшає. У крові зменшується кількість лімфоцитів, необхідних для боротьби з бактеріями, вірусами, пухлинами. Зростає ризик захворювання і навіть смерті. Найбільш небезпечне ослаблення імунної системи виявлене у людей, які переживають сильний стрес у зв’язку зі смертю найближчих. Емоційні наслідки стресів – занепокоєння, порушення сну, пам’яті, здатності зосередитися.
У важких випадках розвивається депресія. Те, що ми їмо і п’ємо, має вирішальне значення для опірності організму. А, отже, – впливає на стійкість до стресів.
Вітамін В1 – нейтралізує емоційну неврівноваженість. Міститься в дріжджах, зернових продуктах, м’ясних субпродуктах і чорному хлібі, руйнується при зловживанні алкоголем, білим хлібом і кавою.
Вітамін В5 – допомагає долати втому, викликану нервовим напруженням. Діє заспокійливо на наднирники, перешкоджаючи надмірному викиду в кров
адреналіну в результаті стресу.
Вітамін В6 – пом’якшує зовнішні прояви напруги. Застосовується з препаратами, що містять магній.
Вітамін С – знижує нервозність і напругу.
Крім того, стан емоційної напруженості «амортизують» хром, цинк, літій і магній.
Медицина вважає стрес явищем фізіологічним, який чимось нагадує спазм кровоносних судин, – ми відчуваємо раптове серцебиття, тяжкість у шлунку, сухість у горлі, напруження м’язів. Коли стрес переходить дозволені межі, можна серйозно захворіти.
Порушується сон, слабшає пам’ять, до ослаблого організму прилипають всі хвороби.
Всесвітня організація охорони здоров’я називає стрес хворобою століття. Стресу не можна уникнути повністю, однак, можна звести до мінімуму його негативний вплив.
Важливо пам’ятати, що все, що переживає Душа, Тіло робить видимим. Кожне почуття, що опановує нами, знаходить своє відображення у нашому тілі.
- Ми покриваємося гусячою шкірою, якщо ми через щось розхвилюємося.
- Просте уявлення про напружену дію призводить до підйому артеріального тиску і напруги м’язів, хоча фізичні дії не проводяться.
- Погана звістка вражає шлунок – ми не можемо її перетравити.
- У гніві у нас розливається жовч
- Серце б’ється в горлі від радості або падає від страху.
Хіба недостатнім доказом є те, що ми:
- Червоніємо від збентеження,
- Плачемо від смутку,
- Почуваємося піднесено від радості,
- Бліднемо від страху,
- «Душа йде в п’яти»,
- «Волосся стає дибки».
Цікаво, що зв’язок між емоційними та фізичними відчуттями відображений навіть у мові. Ми говоримо:
- «Ця справа для мене – головний біль» або «він сидить у мене в печінках». І всі розуміють, про що йде мова.
- Коли Ви готові заплакати, Вам здається, що «грудка застрягла в горлі».
- Відчуваючи полегшення, ми говоримо: «Камінь упав з душі».
Кожна людина несе 100% відповідальність за всі свої вчинки та думки. Кожна наша думка створює наше майбутнє. У давнину казали «Подивися на своє життя, – і ти побачиш свої думки». Все, про що ми думаємо, викликає в нашому тілі фізичну реакцію. Думка чинить активний вплив на тіло в даний момент, включаючи хімічні та м’язові реакції.
Хороші спогади призводять до виділення ендорфінів гормонами залоз внутрішньої секреції, що створюють приємні відчуття, а погані думки – до виділення токсинів. І все це відбувається в сьогоденні.
І перша порада: Виберіть для себе приємні думки, – і це допоможе Вам позбавитися від багатьох проблем.
Пам’ятайте: думки, емоції, фізична активність, їжа, навколишнє середовище, люди й багато іншого – ось природні джерела стресу.
Певна корекція допоможе Вам зняти напругу, викликану джерелом стресу. Одна рука кладеться на лоб, інша на потилицю. Вправа поєднується з глибоким диханням. Ця вправа взята з життя. Ви ж самі помічали, що, коли людині важко, вона кладе руку на лоб, торкаючись неусвідомлено точок виведення стресу, які знаходяться під лобовими буграми. Ця вправа допомагає відновити кровообіг мозку, і на проблему подивитися усвідомлено.
Також глибоке дихання – це древній спосіб боротьби зі стресом, що дозволяє зняти відчуття тривоги, збалансувати роботу автономної нервової системи, стимулює імунну систему, і саме по собі сприяє виведенню токсинів. Розповідаючи сьогодні про стрес, мені б хотілося відзначити та позитивну роль стресів у нашому житті. Нервові переживання нерідко допомагають підтримувати тонус, наповнюють життя сенсом. Без такої стимуляції можна просто втратити інтерес до всього.
Хороші стреси викликають позитивні зміни в організмі. Успішне складання іспиту, вдалу поїздку можна назвати перемогою, це прекрасний приклад хороших стресів. Перемога – це почуття володіння важкою ситуацією. Фізіологічно хороший стрес характеризується виробленням таких стимуляторів, як ендорфін, статеві гормони. І дуже важливо, щоб наші емоції були збалансовані негативними та позитивними моментами.