Часом у житті все йде шкереберть. Ми не завжди отримуємо саме те, чого очікуємо. Або ж навпаки усвідомлюємо, що ні на що більше навіть не здатні. У такі миті хочеться підтримки, але відчай нашіптує, що всім байдуже… Що в тебе нікого немає… Втім, декілька теплих слів і справді змогли б врятувати ситуацію. У таких випадках, зазвичай, пізнаємо ціну дружби. Усвідомлюємо вагомість вчинків напротивагу пустим обіцянкам. Тож сьогодні ми зібрали декілька зворушливих коротких історій, що доводять: справжня дружба все ж таки існує.
***
Коли тема заходить про дітей, то знаємо, що часом вони бувають аж надто жорстокими до своїх однолітків. Трапляється так через вік, коли не все дано зрозуміти, а от сприйняти по-своєму й осудити – запросто. Втім, ця історія геть про інше. У нашому дворі була дівчинка. Одного дня їй поставили діагноз: онкологія.Через хіміотерапію волосся довелося збрити. Певна річ, красуня цього соромилася і після повернення додому навіть відмовилася виходити за межі будинку. Боялася, що засміють. Доки одного дня в її двері не постукали. Це були її друзі… З побритими головами. Думаю, очевиднішого доказу людяності ніде і не знайдеш.
***
Я важко переживав втрату своєї дружини. Вона таким болем відгукувалася у моєму серці, що не хотілося геть нічого. Роздуми перебив дзвінок мобільного. Я відповів. По той бік був мій друг, що живе за п’ять тисяч кілометрів від мене.
– Ти не був би проти, якби я зайшов до тебе на хвилину?
Я засміявся. Якби ж… А тоді будинком пронісся звук дверного дзвінка.
***
Не повірите, але зараз ітиметься про футболіста Кріштіану Роналду та його друга Альберта Фантрау як про яскравий приклад самопожертви. Колись, ще тільки на початку їхнього зіркового шляху, до їхньої молодіжної команди приїхали люди зі Спортингу. Останні повідомили, що до академії візьмуть лише того, хто заб’є найбільшу кількість голів за матч. Обоє мали рівний рахунок. Залишався тільки вирішальний удар, який Альберт віддав Кріштіану. Віддаючи м’яча, той промовив : “Ти кращий за мене”. Зараз Альберт не має нічого спільного з футбольною кар’єрою, зате живе в розкішному домі, має новеньку машину. І все це подарував йому Кріштіану.
***
Я вже багато років навчаю людей розуміти мову жестів. Приймаю поодиноких клієнтів, але нещодавно до мене записалася жінка, якій видалили гортань. Наче нічого особливого. Але на заняття разом із нею прийшла вся її сім’я. А та, повірте, не така маленька. Усі вони вирішили навчитися мови жестів, щоб і надалі вільно спілкуватися з важливою для них людиною.
***
Патрік Грей і Джастін Скізук – друзі. Одного із них скосив важкий недуг. Джастін був змушений сісти в інвалідне крісло. Але це не зруйнувало його планів щодо подорожей і саморозвитку. Він бажав жити повноцінним життям. Коли чоловік побачив фільм про Шлях Святого Якова, то відчув невимовне бажання повторити такий подвиг. Шлях складався із 800 кілометрів. Всю дорогу друг Джастіна штовхав і тягнув коляску друга. Тільки так вони змогли поставити галочку навпроти здійсненої мрії. У них, до речі, ще дуже багато планів на майбутнє.
***
З другом ми розсварилися понад рік тому. І тільки сьогодні я зміг переступити через власну гордість і сконтактуватися з ним. Було трохи соромно, бо я пам’ятав, як він не відходив від мене, коли мою свідомість затягла депресія. Тоді я був надто егоїстичним, щоб це помітити. Та й зараз не краще. Ось лише тепер прийшло осяяння. Тож, телефонуючи, я навіть не чекав відповіді. Втім, з того боку раптом почулося:
– Ну що, друже, скільки літ, скільки зим.
Розкажіть власні зворушливі історії, що доводять існування справжньої дружби.
