На будь-який подразник ми реагуємо агресивно з однієї причини: через нестачу внутрішнього ресурсу. У нас просто не вистачає сил. Проаналізувавши це, психолог Юлія Мінакова виділила основні моменти, при яких ми втрачаємо сили і набираємо їх. І тільки компенсуючи в собі ці потоки, можна залишатися завжди в тому стані, коли будь-яку ситуацію можна сприймати спокійно і адекватно. Отже,
Ми втрачаємо сили, коли:
- говоримо «так», в той час як хотілося сказати «ні»;
- усміхаємося, замість того, щоб заплакати;
- не відпочиваємо;
- вмовляємо себе потерпіти ще трохи, замість того, щоб зрозуміти «Заради якої світлої мети я зараз це терплю?»;
- ображаємося, замість того, щоб попросити людину про те, що нам потрібно;
- займаємося не своєю справою;
- людина нецікава, а ми з якихось придуманим причин продовжуємо з нею спілкуватися;
- люди поруч з нами більшу частину часу кажуть про негатив;
- говоримо багато про політику, тарифи ЖКГ, пробках на дорогах, і т.д.;
- брешемо;
- багато і емоційно розповідаємо про те, як живуть інші;
- працюємо на нецікавій, обридлій роботі;
- боїмося;
- чекаємо, що хтось прийде (Миколай, принц, олігарх Леопольд) і життя зміниться;
- сваримо себе, вважаємо себе негідними, невмілими, невдалими.
Ми набираємо силу, коли:
- знайомимося з новими людьми;
- отримуємо нові знання;
- подорожуємо;
- долаємо свої страхи;
- пробуємо щось нове;
- гуляємо (не плутайте з «біжимо на роботу» або йдемо в магазин, а саме гуляємо без будь-якої певної мети);
- займаємося творчістю;
- спілкуємося з приємними людьми;
- спілкуємося з людьми, які нас підтримують і вірять в нас;
- займаємося своїм тілом (підійдуть будь-які тілесні практики, баня, басейн);
- звільняємо фізичний простір (згадайте, як по-іншому ви себе відчуваєте в відремонтованій кімнаті);
- звільняємо емоційний простір (згадайте, як ви по-іншому себе відчуваєте, коли вдалося пробачити і попрощатися з людиною);
- говоримо «ні» , коли хочеться сказати «ні» і говоримо «так», коли хочеться сказати «так»;
- починаємо робити те, що просить серце.
