Ми вже не ті, що були вчора,
Не ті думки, не ті слова.
Тепер вже зважена розмова,
Тепер вже ясна голова.
Свої рожеві окуляри
Давно зняли, і не знайдеш.
Розвіяв вітер ідеали,
Бо з ними тільки пропадеш.
Хоч на дрібниці не зважаєм,
Пильніше дивимся навкруг.
І дуже легко помічаєм
Хто дійсно щирий, справжній друг.
І Богу дякуєм щоденно
За кожну мить, що нам дає.
Хоч ми не знаєм достеменно,
Ще скільки часу тут в нас є.
Й тоді, коли буває важче,
Ми маєм силу – Два Крила.
І сподіваємось на краще,
Завжди надія в нас жива.
Наталія Кішовар (Черній)
16.07.2021
