ТИ ЗНАЄШ, ЦЕ КОЛИСЬ ВОНО БОЛІЛО: ВІРШ, ВІД ЯКОГО ЛЕГШЕ СТАЄ НА ДУШІ

ТИ ЗНАЄШ, ЦЕ КОЛИСЬ ВОНО БОЛІЛО: ВІРШ, ВІД ЯКОГО ЛЕГШЕ СТАЄ НА ДУШІ

Ти знаєш, це колись воно боліло,
Пекло і рвало душу на шматки,
Впивалось в мозок і ламало тіло,
В’їдалося нещадно у кістки.

Ти знаєш, це колись мені не спалось
Від болю сильного і завданих образ,
І думалось ночами, і гадалось,
І жити не хотілося не раз…


Ти знаєш, вже пройшло, уже не буде
Ні тих істерик, ні недоспаних ночей.
Спокійно дихаю уже на повні груди,
І бачу більше радісних речей.


Ти знаєш, з часом стало так спокійно,
Якась байдужість венами тече,
Вже переношу все менш емоційно,
Бо що моє, то те від мене не втече!

© Людмила Степанишена

Джерело