Так, іноді бувають важкі моменти в житті і вас ламають, але треба вміти вистояти і розквітнути ще більше – собі на радість і ворогам на зло.
Так, іноді від нас йдуть геть, але думайте про це так, що це просто вас позбавляють від “токсичних” для вас людей. Тих, які вже відіграли свою роль у вашому житті. Може це вони вас втратили, а не ви їх. Нас позбавляють тих людей, від яких ми іноді самі не здатні відмовитися, хоча і розуміємо, що потрібно це зробити. Адже вже переросли і більше не маємо спільних точок дотиків з ними, більше не співпадаємо інтересами чи духовним ростом. З ким на різних рівнях мислення, кар’єри і фінансів. З ким не хочемо вже ні душевної, ні фізичної близькості. Не хочете мати дітей від цієї людини, спільних цілей, планів, місій чи просто відпочинку. Нічого.
Так буває і це нормально. Буває, що ми відчуваємо пустоту всередині, безнадію, зневіру, байдужість, але треба вміти відроджуватись, вірити в себе і свої мрії. Захищатись.
А ще навчитись “удобрювати” чужими негативними висловлюваннями на вашу адресу свої ж мрії та цілі. І пам’ятайте, що за хмарами завжди є сонечко, а після дощу завжди з’являється веселка.
Щасти Вам!
