Покидаючи цей світ, батько покликав до себе сина і сказав йому: “Сину, я дам тобі щось дуже цінне – це годинник, який мені дав мій батько, а йому – його. Цьому годиннику 200 років. Але я попрошу тебе піти в місто і запитати в ювелірних магазинах, скільки там тобі запропонують за нього.”
Син послухався свого батька і пішов по ювелірних магазинах питатися за скільки в нього придбають цей годинник. Вернувся і каже батькові:
– “За цей годинник, тату, в ювелірних магазинах мені запропонували лише 150 доларів. Кажуть, що він надто старий”
– Тоді йди та запитайся по ломбардах, – відповів батько.
Син послухався свого тата і зробив так, як він просив. Вернувся додому ц каже:
– В ломбарді мені запропонували всього 10 доларів. Сказали, що годинник дуже зношений.
– Тоді піди та запитай в музеї, – знову попросив батько.
Коли син повернувся додому, в нього, наче мову відняло. Але він все зібрався і розповів батькові що сталося в музеї:
– Просто уявити важко, тату, куратор музею запропонував мені 500 000 доларів. Він сказав, що я володію надзвичайно рідкісною річчю, яка може доповнити їх дорогоцінну колекцію.
І тоді батько глянув на збентеженого сина своїм повчальним поглядом:
– Сину мій милий, запам’ятай, тебе завжди оцінять на найвищому рівні у потрібному місці та потрібні люди. Не ображайся на людей, які не можуть оцінити тебе. Вони не компетентні. І не падай духом. Шукай те місце, де ти будеш цінним скарбом, а не зношеною дрібницею.
