Мені хочеться написати тобі, але цього ніколи не станеться…

Мені хочеться написати тобі, але цього ніколи не станеться…

Якщо ти себе добре почуваєш, коли мене немає поруч, ну що ж, тоді і я спокійно обійдусь без тебе.

Інколи, я дуже хочу зателефонувати тобі, почути твій голос, сказати тобі декілька слів, але більше такого не станеться, а знаєш чому? Тому що, ти вже давно розставив свої пріорітети.

Ти дав мені змогу зрозуміти, що твої почуття дуже відрізнялись від моїх. Я не можу змінити цього, як би мені не хотілось. Не можу випрошувати у тебе любити мене, приділяти мені увагу, проводити час. Я не збираюсь влаштовувати тобі істерики та плакати.

Я не буду ганятись за людиною, яка не робить жодного кроку мені на зустріч, яка спокійно може прожити без мене цілий день, не питаючись як у мене справи.

Жодна з моїх дій нічого не змінить. Ми не можемо повернутись в минуле й змінити наші помилки або ж стерти погані спогади. Звичайно, якщо раптом доля нас зведе десь у затишному кафе, то ми зможемо спокійно поговорити по душах, але не більше.

Найкраще для нас — це залишатись порізно. Ці стосунки не можна воскресити. Вони б знову завдали мені несамовитого болю.

Я не хочу тобі більше писати, тому що я змінилась. Я навчилась не реагувати на образи, спокійно реагую на все що було між нами, я навчилась контролювати свої емоції. Я навчилась не робити необдуманих вчинків, тепер я думаю про наслідки та свої нерви.

Я не хочу піддаватись бажанням та тягнутись на зустріч тобі. Якщо я так вчиню, то заплачу дуже велику ціну: слізьми, болем, стражданнями. Я навчилась брати себе в руки. Я не буду слідувати своїм підсвідомим бажанням, тому що вони приведуть мене в нікуди.

Я не буду писати тобі, коли п’ю вино. Я знаю, що наступного ранку я буду шкодувати про цей вчинок.

У мене в голові крутиться багато думок, так багато хочеться тобі сказати, але розумію, що ти не відповіси так, як мені б того хотілось. Ти не зможеш мені допомогти з моїми переживаннями, а навпаки, розкриєш рани на моєму серці, які й так заживають дуже повільно. Ти лише зробиш мені гірше, тому що я знову почну згадувати всі приємні моменти з тобою. Не хочу, щоб ти ускладнював мої спроби забути тебе.

Я не напишу тобі, тому що інші люди, які з’явились у моєму житті, показали, якого ставлення я дійсно заслуговую. І знаєш, вони допомагають мені забути тебе, відкривають мені очі на багато ситуацій зв’язаних з тобою. Вони показали мені, наскільки наші стосунки були односторонніми.

Ти просто не заслуговуєш, щоб я тобі писала. Кожного разу я тобі давала новий шанс, проте ти нехтував ними.

Колись, якщо ти все зрозумієш і напишеш мені повідомлення, можливо, я відповім тобі. Але зараз, я не буду робити жодного кроку тобі на зустріч. Я не хочу знову повертатись в минуле. Пробач, але ні!

Джерело