Як навчитися казати “ні” і не докоряти собі за це

Як навчитися казати “ні” і не докоряти собі за це

Іноді нам складно сказати “ні”. Ми відчуваємо сором, боїмося, що людина образиться, не зрозуміє… Кажемо “так” собі на шкоду… І даремно! Потрібно навчитися казати “ні”!

Ірина Басіста, яка працює психологинею в “Центрі Незламна”, каже, що коли світ навколо нас раптом змінився через повномасштабну війну, ми багато переосмислили. Ми по-новому оцінили, що важливо для нас. Раптом стало зрозуміло, що здоров’я, час з сім’єю, подорожі та нові враження набагато важливіші, ніж робота або домашні справи. І що іноді краще відмовитися від чогось, що нам не до вподоби, замість того, щоб робити це тільки тому, що так треба.

Чому нам складно казати “ні”?

Психологиня пояснює, що нам іноді складно казати “ні” через наше дитинство. Коли ми були маленькими, багато хто з нас не мав змоги вільно говорити “ні”, “не хочу”, “не буду”, бо дорослі не завжди це приймали. Ми виросли, намагаючись догодити іншим, іноді забуваючи про власні бажання.

“Тепер, коли ми дорослі, ми можемо сміливіше відстоювати свої кордони і говорити “ні”, коли нам це потрібно. Якщо боїмося, що когось образимо своєю відмовою, варто пам’ятати, що кожен сам відповідає за свої емоції. І завжди можна знайти інше рішення”, – радить Ірина.

Щоб почати говорити “ні”, Ірина пропонує спочатку спробувати відмовляти в маленьких і не дуже важливих для нас ситуаціях. І кожного разу, коли вам вдається це зробити, хваліть себе. “Пам’ятайте, що казати “ні” – це теж про турботу про себе, про свої потреби і бажання”, – каже Ірина.

Також вона наголошує, що важливо пам’ятати про себе і своє благополуччя, навіть коли навколо стільки вимог і сподівань. “Сміливість відмовляти іншим дає нам силу обирати свій шлях і жити життям, яке нам подобається”, – підсумовує Ірина.

Не ставте себе на останнє місце: чому важливо турбуватися про себе?

12 кроків, які допоможуть навчитися казати “ні”

Навчитися казати “ні” — це важливий крок до здорових меж у ваших стосунках і до поваги до власних потреб та бажань. Ось кілька психологічних порад, які допоможуть вам стати впевненішими, коли комусь відмовляєте:

Почніть з усвідомлення власних потреб і цінностей. Зрозумійте, що для вас дійсно важливо, і що ви не хочете дозволяти у своєму житті. Це допоможе вам бути впевненими у ваших “ні”, коли справа стосується порушення ваших кордонів.

Тренуйтеся казати “ні”. Спробуйте спочатку відмовляти у невеликих і менш значущих ситуаціях. Це допоможе вам звикнути до відчуття, яке ви переживаєте, коли кажете “ні”, і з часом ви зможете відмовляти і у більш важливих питаннях.

Використовуйте зрозумілу і ввічливу мову. Ваше “ні” не повинно бути агресивним чи образливим. Ви можете сказати щось на кшталт: “Дякую за пропозицію, але я не зможу цього зробити”.

Дайте собі час на роздуми. Якщо ви не впевнені, чи хочете ви погодитися на пропозицію, скажіть, що вам потрібен час подумати. Це дозволить вам не погоджуватися імпульсивно, а зважити всі “за” і “проти”.

Не виправдовуйтеся. Вам не обов’язково пояснювати свою відмову. Часто достатньо просто сказати “ні” без додаткових пояснень.

Навчіться долати відчуття провини. Відмовляючи, ви можете відчувати провину або страх, що когось образите. Нагадайте собі, що ваші потреби також важливі, і ви маєте право захищати свій час і енергію.

Пам’ятайте про свої права. У вас є право казати “ні”, право не виправдовуватися і право бути почутим. Ваші потреби та бажання мають значення.

Практикуйте асертивність. Асертивність — це здатність виражати свої думки та почуття відкрито і чесно, не порушуючи права інших. Навчіться бути асертивними у своїх відмовах.

Отримайте підтримку. Якщо вам важко казати “ні”, поговоріть про це з друзями або родичами, яким ви довіряєте. Вони можуть запропонувати підтримку та поради з власного досвіду. Іноді просто знати, що хтось інший розуміє ваші відчуття, може значно полегшити ситуацію.

Працюйте над самооцінкою. Часто важко казати “ні”, тому що ми боїмося втратити симпатію інших або здатися егоїстичними. Працюючи над підвищенням самооцінки, ви почнете більше цінувати свої потреби та станете впевненішими у своєму праві казати “ні”.

Практикуйте самопіклування. Звертати увагу на власні потреби та дбати про себе — це не егоїзм, а необхідність. Коли ви дбаєте про себе, вам стає легше визначити, коли і в яких обставинах вам потрібно казати “ні”.

Пам’ятайте про свої цілі та амбіції. Коли ви кажете “ні” чомусь, що не вписується в ваші плани або не відповідає вашим цілям, ви звільняєте час та енергію для справді важливих речей у вашому житті.

Я – жінка, і єдина, що я повинна, – це бути собою і любити себе

Пам’ятайте, навчитися казати “ні” — це процес, який може вимагати часу та терпіння. Будьте поблажливі до себе на цьому шляху. Кожен крок вперед робить вас сильнішими та впевненішими у своїх правах та потребах.

Джерело