Мама завжди по-особливому ставиться до своєї дитини. Я по-справжньому зрозуміла це, народивши сина. Коли він одружується, обзаведеться бородою і потомством, для мене він все одно залишиться маленьким хлопчиком. Звичайно, я буду у всьому його підтримувати. Але є речі, про які, я сподіваюся, мій син ніколи мене не попросить. Поясню, яку грань в стосунках дітей і батьків переходити не слід.
«Мамо, дай грошей!» та інші фінансові прохання
Добре, коли дитина, яка виросла може вручити батькам путівку до моря і купити дорогі подарунки. Погано, коли все відбувається навпаки. Звичайно, фінансові труднощі бувають у всіх. Я завжди позичу синові гроші, якщо вони терміново знадобляться. Але жити коштом моєї зарплати або забирати мою пенсію на свої розваги – це ганебний вчинок для дорослої людини.
«Хочу тут жити!» і розмови про нерухомість
Квартирне питання стоїть гостро. Трапляється, що дітям і батькам доводиться тулитися під одним дахом. Якщо дорослому сину доведеться трохи пожити у мене, щоб залагодити питання з житлом, я буду не проти. Але категорично відмовлюся, якщо мене попросять з’їхати на орендоване житло, залишитися на цілий рік в дачному селищі або відправитися в будинок для людей похилого віку заради квартири.
Доросла дитина цілком може заробити на оренду однокімнатної квартири. А якщо вже залишився жити з батьками, то потрібно дотримуватися всіх їх правила.
«Виріши за мене» і перекладання відповідальності
Моя подруга супроводжує дорослого сина на кожне перше побачення з потенційною невісткою. Сусідка регулярно телефонує начальнику і просить відпустити свою дитину з роботи, якщо той хоче поспати до обіду. Або йде розбиратися в керуючу компанію, чому її чаду перевищили квартплату за місяць. Такі історії викликають сміх, але насправді така поведінка неприпустима.
Не можна просити маму залагодити проблеми в побуті та особистому житті. Максимум – дізнатися її думку (або попросити пораду) з приводу того, що відбувається. А далі – брати відповідальність і самому приймати рішення.
«Посидь з моїми дітьми» та тонкощі виховання
Багато новоспечених бабусь горять бажанням посидіти з онуками. Думаю, мені теж захочеться поняньчитися з малюком. Добре, коли дитину можна залишити на рідну людину, а не на няню. Але я не хочу, щоб мій син думав, що турбота про його крихту – відповідальність старшого покоління.
Важливо пам’ятати, що бабуся – тільки помічник. Свою батьківську роль я вже виконала, а виховання і фінансові вкладення в підростаюче покоління – відповідальність мого сина і його дружини.
«Приготуй, погладь» і побутове обслуговування
Сподіваюся, що син із задоволенням буде заїжджати до мене на котлетки або улюблений з дитинства пиріг. Але розраховувати, що я продовжу щодня готувати комплексні обіди для дорослої дитини – наївно, дивно і нерозумно. Прати і прибирати в його квартирі я теж не збираюся. А ось просто в гості зайду з задоволенням.
«Не зустрічайся з ним» і особисті відносини
Буває, що мама, випустивши з-під крила дорослу дитину, вирішує влаштувати своє особисте життя. Я вважаю нормальним, якщо доросла самотня жінка піде на побачення або почне жити з чоловіком.
Можливо, моїй дорослій дитині буде непросто це прийняти. Але варто розуміти, що мамі може стати нудно або захотітися романтики. Кращим рішенням сина стане підтримка мого вибору. Найгіршим – критика обранця, колючі зауваження або вимоги негайно припинити спілкування. Як розпоряджатися своїм життям, я вирішую сама.
Мама – теж людина. Тому так важливо навчити дітей бути самостійними й брати відповідальність за своє життя. У вихованні сина я намагаюся встановлювати межі та показувати, що допустимо, а про що просити не варто. Звичайно, я завжди буду поруч, але тільки в ролі порадника і друга.
