Що скажуть родичі, сусіди, колеги, друзі… Цей список можна продовжувати нескінченно, бо нас хвилює думка, здається, всіх оточуючих. Зовсім дистанціюватися від чужих слів не вийде — та й не завжди потрібно, адже ті ж близькі можуть мати рацію і корисні своїми думками, — але залежати від них точно не варто. Як змінити ставлення до чужої думки? Пояснює психолог.
Кажуть, добре слово лікує, а зле калічить. Припустимо, сьогодні ви почули 99 компліментів та одну критику. Здогадайтеся, що ви прокручуватимете в голові, намагаючись заснути?
Дбати про те, як до нас ставляться, цілком природно — особливо якщо йдеться про тих, кого ми любимо та поважаємо. Більше того, ця схильність міцно закріплена у свідомості: лише кілька століть тому вигнання вважалося найгіршим із можливих покарань. Наші пращури потребували суспільства насамперед заради виживання і всіма силами намагалися підтримувати хорошу репутацію.
Але повернемось у наш час. Сьогодні наша їжа та дах не залежать від певної групи людей, але ми, як і раніше, не можемо без них обійтися, оскільки потребуємо причетності та підтримки. Однак ризикніть запитати у будь-якого гуру самодопомоги, чи варто хвилюватися через те, що думають про нас інші, і ви майже напевно отримаєте купу настанов про те, як перестати піклуватися про чужу думку.
І в цьому і проблема: більшість порад на тему «як перестати турбуватися» звучать настільки зневажливо і зарозуміло, що так і підмиває закотити очі і вигукнути: «Ой, все!» До того ж є підозра, що таких порадників якраз хвилює, що думають про них інші, інакше з чого вони так люто це заперечували б.
Давайте шукати золоту середину. Швидше за все, ви хочете чути конструктивну критику від тих, хто вам важливий, але при цьому відсторонитися від пліток, наклепів і фамільярності з боку сторонніх. Як це зробити? Розповідає клінічний психолог і фахівець із тривожних розладів Еллен Хендріксен.
1. Визначте, чия думка для вас справді важлива
Наш мозок любить перебільшувати. Якщо він нашіптує, що люди вас засудять, усі подумають про вас погано чи хтось зчинить галас, запитайте себе: хто конкретно? Складіть список людей, чия думка вас хвилює. Швидше за все, в ньому не виявиться того ж таки колеги чи сусідки. А значить, упоратися з переживаннями через їхню думку набагато простіше.
2. Відокремлюйте свої переконання від нав’язаних
Якщо вас лякає осуд навіть у тих випадках, коли нічого подібного не передбачається, задумайтеся, хто навчив вас боятися. Можливо, у дитинстві ви часто чули стривожене «Що скажуть сусіди?» чи «Краще так не робити, знайомі не зрозуміють»? Тоді прагнення догодити всім могло передатися вам від старших.
Але є й хороша новина: від будь-якого завченого шкідливого переконання можна відучитися. З часом і практикою ви зумієте замінити «Що скажуть сусіди» на «Інші так зайняті собою, що їм ніколи думати про мене», або «Більшості людей байдуже, що відбувається у нас», або «Тільки небагатьох настільки цікавить чуже життя, що вони витрачають своє на плітки».
3. Вчитеся не сприймати будь-яку думку вороже
Якщо внутрішній голос наполегливо командує: “Захищайся!”, маючи на увазі, що тільки так треба реагувати на будь-яку критику, зробіть щось незвичайне: замріть і слухайте. Якщо ми миттєво зводимо оборонну стіну, від неї відскакує все: як закиди та претензії, так і слушні зауваження та корисні поради. Ловіть кожне слово, а потім вирішуйте, чи варто сприймати сказане всерйоз.
4. Зверніть увагу на форму
Цінуйте тих, хто не шкодує часу, щоб зробити конструктивні зауваження у ввічливій та тактовній формі. Скажімо, хтось обережно критикує вашу роботу чи вчинок, але не вас, чи розбавляє критику похвалою, — слухайте уважно, навіть якщо в результаті не скористаєтеся порадою.
Але якщо співрозмовник переходить на особистості або відважує сумнівні компліменти на кшталт «Ну принаймні ти старався», сміливо ігноруйте його думку. Якщо хтось не вважає за потрібне хоча б трохи пом’якшити претензії, нехай залишить їх при собі.
5. Не сприймайте чужу думку як експертну
Якщо люди вас засуджують, це ще не означає, що вони мають рацію. Потрібно пам’ятати, що приватна думка не є істиною в останній інстанції. З опонентами необов’язково погоджуватись. Однак якщо не залишає невиразне почуття, що вони в чомусь мають рацію, скористайтеся наступною порадою.
6. Зберігайте спокій, хоча ззовні
Навіть якщо “пар йде з вух”, є дві причини не кидатися в контратаку. Своєю коректною поведінкою ви досягаєте двох цілей. По-перше, збоку здається, ніби грубість і хамство вас не торкаються — будь-якого випадкового свідка вразить така витримка. По-друге, це привід пишатися собою: ви не опустилися до рівня кривдника.
7. Придумуйте план “Б”
Наш мозок часто зависає в режимі найгіршого сценарію: “Якщо я запізнюся, всі мене зненавидять”, “Я точно все зіпсую, і мене посварять”. Якщо уява постійно підсовує всілякі катастрофи, подумайте, як вчинити, якщо жах стане дійсністю. Кому зателефонувати? Що робити? Як все виправити? Коли ви запевняєте себе, що здатні впоратися з будь-якою, навіть найскладнішою, ситуацією, найгірший і малоймовірний сценарій стає не таким страшним.
8. Пам’ятайте, що опонент може стати ваши союзником
Люди непостійні, і сьогоднішній противник завтра може бути союзником. Згадайте, як приходять і йдуть ті ж модні тренди. Постійно лише одне – зміни. Ваша справа — триматися своїх поглядів, а чужі думки можуть змінюватись скільки завгодно. Настане день, коли ви опинитеся на коні.
9. Кидайте виклик своїм переконанням
Ті, кого надто турбує чужа думка, тягнуть на собі тягар перфекціонізму. Їм часто здається, що тільки той, хто ідеальний у всіх відносинах, захищений від неминучої критики. Ось як позбутися цього переконання: спеціально припустіться пари помилок і подивіться, що буде. Надішліть лист з навмисною друкарською помилкою, створіть незручну паузу в розмові, запитайте продавця в магазині будматеріалів, де у них сонцезахисний крем. Так ви дізнаєтеся, що відбувається, коли ви помиляєтесь: нічого.
Ви свій найсуворіший критик. Це резонно, адже йдеться про ваше життя. Але кожна людина на планеті теж надзвичайно цікавиться власним життям, а значить ніхто не зациклений на вас. Тому розслабтеся: критика трапляється, але ставтеся до неї як до домашнього розпродажу: хапайте все рідкісне і цінне, а інші як хочуть.
