Чому Гітлер ненавидів червону помаду і як вона зробила революцію під час Другої світової війни

Чому Гітлер ненавидів червону помаду і як вона зробила революцію під час Другої світової війни

Поки сучасні світові бренди намагаються всидіти на двох стільцях і продовжують продаж в РФ, ми розповімо вам, як звичайна червона помада стала символом перемоги в 40-х.

Від 24 лютого, після того, як Росія розпочала повномасштабну війну на території України, у нашій країні відбуваються страшні речі. Кожен будинок, квартира чи двір, де побував та мародерив російський солдат, перетворюється на руїни. Подібних злочинів у Європі не бачили від закінчення Другої світової війни, тому багато світових брендів, серед яких і косметичні гіганти, відмовилися від продажів у Росії – вони зачиняють свої магазини та виробництва, не бажаючи підтримувати геноцид українців та війну. Дефіциту декоративної косметики у ворожій країні, найімовірніше, не буде, адже на їхньому ринку продовжують залишатися багато відомих брендів, проте деякі улюблені марки росіяни більше купити у своїй країні не зможуть, що значно вплине на б’юті-ринок.

Те, що відхід косметичних брендів якось змінить світогляд російських громадян, що потонули в безодні пропаганди, дуже сумнівно, але косметична революція, яка зараз спостерігається у світі, не єдина в історії війн. Наприклад, одним із неофіційних символів Другої світової війни була дуже незвичайна річ – червона губна помада.

Модель з каштановим волоссям і червоною помадою позує на фото, 1930-і роки / © Getty Images
Модель з каштановим волоссям і червоною помадою позує на фото, 1930-і роки / Getty Images 

Історики вважають, що свій шлях червона помада розпочала ще 5 тисяч років тому. Яскрава фарба для губ зустрічалася в Месопотамії, Стародавньому Єгипті, Греції та Китаї і використовувалася елітою того часу. Що стосується сучасного світу, то до XX сторіччя носити червону помаду вважалося вульгарним і ганебним, часто вона асоціювалася із сумнівними з морального боку жінками: неввічливими, сексуально аморальними, навіть єретичками. У Пізньому Середньовіччі червоні губи вважалися ознакою спілкування з дияволом. Католицька церква навіть заборонила косметичні засоби. У цей період інквізиція мала право заарештувати жінок, що фарбують губи, за святотатство.

На початку XX сторіччя все кардинально змінилося завдяки суфражисткам, які спочатку у США, а потім у багатьох інших країнах відстоювали право жінок голосувати та брати участь у виборах. Символом їхнього руху стали червоні губи. Потім у 20-ті червона губна помада, яка вже почала випускатися у звичних для нас тюбиках, стала завойовувати світ краси і з’являтися в косметичках багатьох дівчат.

Група суфражисток із Массачусетса марширує вулицями Нью-Йорка під час параду, США, близько 1915 року / © Getty Images
Група суфражисток із Массачусетса марширує вулицями Нью-Йорка під час параду, США, близько 1915 року / Getty Images 

Десь від 1941 року і до закінчення Другої світової війни червона помада була обов’язковою для жінок, що вступили до армії США, а багато брендів отримували з цієї ситуації зиск: бренд Elizabeth Arden випустив помаду Victory Red, а бренд Helena Rubinstein – Regimental Red.

Англійська реклама губної помади Elizabeth Arden, червень 1943 року / © Getty Images
Англійська реклама губної помади Elizabeth Arden, червень 1943 року / Getty Images 

Однак найбільше зиску отримала, звісно ж, компанія Elizabeth Arden, оскільки американський уряд попросив її створити регламентований відтінок помади для губ та лаку нігтів, які використовуватимуть жінки. Так з’явився відтінок Montezuma Red, що поєднувався з червоним окантуванням їхньої уніформи та підкреслював її.

Чотири жінки-шифрувальниці працюють у штаб-квартирі повітряно-десантних військ союзників. Зліва направо — Пеннінгтон, Персіваль, Брамбл та Бейтс / © Getty Images
Чотири жінки-шифрувальниці працюють у штаб-квартирі повітряно-десантних військ союзників. Зліва направо — Пеннінгтон, Персіваль, Брамбл та Бейтс / Getty Images 

Червона помада стала вважатися символом патріотизму, а червоні губи символізували перемогу та оптимізм. Ба більше, після початку війни багато жінок змушені були зайнятися професіями чоловіків, які пішли на війну, а помада, на думку багатьох, допомагала їм підтримувати бойовий дух і почуття гідності. У Великій Британії прем’єр-міністр Вінстон Черчилль та уряд підтримували видавання помади за потребою, а не за талонами.

Портрет жінки-добровольця у військовій уніформі Другої світової війни / © Getty Images
Портрет жінки-добровольця у військовій уніформі Другої світової війни / Getty Images 
На плакаті на заклик до збройних сил США зображено чотирьох жінок у різній формі. Напис говорить
На плакаті на заклик до збройних сил США зображено чотирьох жінок у різній формі. Напис говорить “Заради своєї країни сьогодні – заради себе завтра”, початок-середина 1940-х років / Getty Images 

Якось працівник міністерства постачання навіть сказав британському виданню журналу Vogue: “Косметика така ж важлива для жінок, як тютюн – для чоловіків”.

Мері Черчилль (праворуч) — донька прем'єр-міністра Англії Вінстона Черчилля. Вона позує у навчальному центрі 3-го жіночого армійського допоміжного корпусу, 1940-і роки / © Getty Images
Мері Черчилль (праворуч) — донька прем’єр-міністра Англії Вінстона Черчилля. Вона позує у навчальному центрі 3-го жіночого армійського допоміжного корпусу, 1940-і роки / Getty Images

Проте, попри спроби зробити помаду доступним косметичним продуктом у воєнний час, вона все ж зазнала високого оподаткування, тому стала дефіцитним товаром. Ті жінки, які не могли “дістати” помаду, використовували для фарбування губ сік буряків. А ось помади, які ще вироблялися, почали робити у дешевших футлярах. Метал, з якого раніше робилися футляри, йшов на військові потреби.

Дівчина на ім'я Мері Рамсі фарбує губи помадою / © Getty Images
Дівчина на ім’я Мері Рамсі фарбує губи помадою / Getty Images 

Попри те, що на світлій стороні сили жіноча краса та бажання мати гарний вигляд в будь-якій ситуації були в пошані та підтримувалися урядом, серед фашистів червона помада була заборонена. Цей косметичний продукт заборонив сам Адольф Гітлер. Фюрер ненавидів червону помаду, тому що, по-перше, серед його супротивників вона вважалася символом перемоги, а другою причиною була арійська раса, яку він ставив вище за інших. На думку Гітлера, справжня арійська жінка не потребувала фарби на обличчі, тому що вона була носієм природної краси. Також червоний колір помади вважався надмірно сексуальним, що в тому суспільстві засуджувалося.

Після війни популярність червоної помади не вщухла і з символу війни перекочувала у символи Голлівуду. Червоні губи стали частиною образів таких суперзірок як Елізабет Тейлор, Мерілін Монро, Рита Гейворт та Марлен Дітріх. Навіть королева Єлизавета II та її сестра Маргарет любили червоний колір на губах. Сьогодні ж яскраво-червоний відтінок – це класика, представлена у більшості косметичних брендів.

Вінтажна реклама губної помади Yardley Bright Red, опублікована в лондонському виданні The Queen 4 червня 1952 року / © Getty Images
Вінтажна реклама губної помади Yardley Bright Red, опублікована в лондонському виданні The Queen 4 червня 1952 року / Getty Images 
Портрет актриси Джанет Лі / © Getty Images
Портрет актриси Джанет Лі / Getty Images 
Мерілін Монро / © Getty Images
Мерілін Монро / Getty Images 
Принцеса Маргарет / © Getty Images
Принцеса Маргарет / Getty Images

Джерело