Перш ніж ви почнете читати, я повинна зробити попередження, що якщо ви «руками і ногами» за цивільний шлюб і вільні стосунки, то вам краще мою статтю не читати.
Щоб огородити себе від негативних емоцій і суперечок, краще пошукати в інтернеті статті на користь неофіційних відносин.
Хто не чув таку фразу, що штамп у паспорті нічого не вирішує і гарантій не дає? Згодна, жоден підписаний договір не гарантує, що він не буде порушений однією зі сторін. У житті немає гарантій, воно мінливе і непередбачуване.
Багато людей твердять, що коханню не заважає відсутність штампу. Якщо це так, то як він може перешкодити, якщо його поставити? На жаль, життя показує, що штамп виявляється легше не ставити, ніж ставити.
Я не беруся судити, добре це чи погано. Цивільний шлюб – це діагноз. Жінка, яка живе в цивільному шлюбі – незаміжня, а чоловік – не одружений. Навряд чи хтось візьметься з цим сперечатися.
Назвіть мені хоч одну причину бути в незареєстрованому шлюбі. Їх немає. Єдина причина – це свобода. Свобода від зобов’язань, від відповідальності і від вибору.
Тому в такі відносини я не вірю. Поясню по порядку.
Цивільний шлюб – це завжди не остаточний вибір (недовибір). Коли чоловік і жінка довго живуть разом, але не вступають у шлюб, тобто не роблять наступного важливого кроку, вони ніби говорять один одному: «Я чекаю кращого (кращу). Берт Хеллінгер.
– Я знаю тільки одне, що будь-яка жінка, яка має дітей, наприклад, дівчинку, навряд чи хотіла б, щоб вона жила в цивільному шлюбі. Спробуйте відчути, як ваше тіло, як ваше серце відповідає на таку інформацію: ваша дочка не вийшла заміж, а живе з чоловіком у цивільному шлюбі? Як ви почуваєтесь, якщо в таких відносинах народжуються ваші онуки? Для когось це зовсім неприйнятно, а хтось скаже, що начебто нічого поганого, але є якийсь неприємний присмак. І краще взагалі про це не думати. Закрити очі.


– Для мене укладення шлюбу, це якась ініціація, ритуал. Раніше це було вінчання, сьогодні це реєстрація в РАГСі. І це дуже важливо. Будь який ритуал проводить межу – до і після. Ця подія, після якої починається інше життя. До цього ти – наречена, а після – дружина. І жіноча психіка влаштована так, що для нас дуже важливі ритуали. Тому будь-яка дівчина мріє про весілля і про плаття.
Наприклад, у середні віки чоловік міг надіти обладунки, але лицарем він міг стати тільки після посвяти. І це був не тільки громадянський акт, а й символічний, який супроводжувався переодяганням в різні одежі і приношенням клятви. Церемонія була довгою, і для сім’ї майбутнього лицаря була дуже витратною. Але без цього ритуалу він не міг назвати себе лицарем.
– Дуже часто молоді люди, що живуть у вільних відносинах, не знайомлять своїх батьків з батьками своїх партнерів, не відбувається об’єднання двох родів, двох сімейних систем. Якщо молоді подають документи в РАГС, то батьки, як правило, знайомляться. Всі відчувають відповідальність, не тільки молодята, а й батьки, близькі, родичі. Всі розуміють, що відбувається об’єднання. У цивільних відносинах ніякого об’єднання немає.
– Будь-яке підписання паперів, пов’язане з подальшим виконанням зобов’язань та несенням наслідків за їх порушення, покаранням, проходженням процедур. Штамп – це відповідальність. Це підписання договору. Просто так не вийдеш із зареєстрованих відносин. Треба пройти через процедуру розлучення і взяти відповідальність за те, що стосунки не склалися. І стати розведеним чоловіком.
У разі цивільного шлюбу, як був вільним, так ним і залишився. У мене є знайомі, які довго жили в цивільному шлюбі. Коли чоловік вирішив піти, він не зміг набратися сміливості і признатися, що йде назавжди. Він просто пішов до іншої, як вільна людина. Які можуть бути до нього претензії, адже він нічого не обіцяв, нічого не підписував.
У шлюбі таке неможливо, принаймні, доведеться порозумітися зі своєю законною дружиною і прийняти за розлучення відповідальність. І кожна людина розуміє, що в житті просто так нічого не проходить, за все ми відповідаємо і за все платимо.
– Я не раз чула, що люди бояться оформляти відносини, тому що штамп все зіпсує. «Штамп в паспорті вбиває всю романтику». Правильно, якщо людина ще не прийняла рішення зробити остаточний вибір, то штамп все зіпсує. Шлюб – це нитки, пута, якщо хочете, він пов’язує. Людина відчуває, що вже не вільна, його це починає пригнічувати, з’являється внутрішньо опір такого роду «несвободі». Людина стає не романтичною, а одруженою.
Відносини псуються, і як результат, хтось виходить з відносин. А потім вважають, що винен штамп, який «вбив романтику». Штамп не романтику вбиває, а безтурботність і безвідповідальність.
– Величезна кількість людей втрачають лік своїм рокам і відмовляються дорослішати. Вільне життя дає відчуття молодості, а точніше – юності і безтурботності. Шлюб і сім’я не передбачають такі відчуття. Жінки, котрі вступають у такі відносини, заохочують безтурботність, не дають чоловікові подорослішати. «Хлопчики співмешкають, чоловіки створюють сім’ї». Стів Харві
– Іноді молоді люди кажуть, що хочеться пишної церемонії, хочеться чогось грандіозного, а грошей немає. Я в це зовсім не вірю. Значить, ми хочемо «бути дорослими» і «грати в сім’ю», а грошей у нас немає. Ну, можна підзбирати, почекати. Ні, хочеться все і відразу: піти від батьків, пограти в сім’ю. Коли є мета, знаходяться кошти, а коли мети немає, то знаходяться виправдання. І в підсумку виходять «дорослі» одружені холостяки.
– Побачення не можуть бути вічними, наступний щабель розвитку відносин – це РАГС. Бутон не може не розпускатися вічно. І ось тут чоловік повинен прийняти відповідальне рішення – я роблю вибір на користь цієї жінки. Сказати про це своїм батькам, її батькам, що вони об’єднуються. Або він має залишити цю жінку і йти далі. Жінка деколи не дає чоловікові зробити цей важливий крок, вистрибуючи передчасно з батьківського дому.
– У цивільному шлюбі жінка вважає, що вона заміжня, а чоловік вважає, що він неодружений. Я не раз чула, що люди живуть разом вже 10 років, а чоловік так і не називає жінку дружиною, а називає її своєю дівчиною. Може це звучить і романтично, але видає весь сенс таких відносин. А як жінці називати такого чоловіка – «кохана людина, з якою я живу»?
– Коли чоловік відмовляється одружуватися, він ніби бере жінку в оренду, без турбот і зобов’язань. І при цьому отримує все, що дає дружина: вірність, емоційну підтримку, влаштований побут, секс, любов, дітей і все, що він хоче. Коли ми орендуємо житло, то сприймаємо його як тимчасове і не дуже піклуємося про це приміщенні.
Майте свої стандарти і не забувайте про свою гідність. Чому ви дозволяєте собою користуватися? Це не означає, що ви повинні його просити одружитися на вас. Дайте йому зрозуміти, що вас не потрібно орендувати. Якщо він злякається, значить, ви йому не потрібні. Якщо він не готовий створювати сім’ю, то це, принаймні, правда. Навіщо жити з обманщиком? Але ми дуже боїмося дізнатися правду, тому роками живемо в обмані.


– Кожен чоловік підсвідомо знає, що він повинен одружитися. Якщо він не одружується, значить не готовий. А якщо при цьому ви готові, то значить у вас різні цілі. Виходить, він хоче жити з жінкою, а одружуватися боїться? Справжній чоловік повинен відповідати за свої дії. І ви не повинні потурати йому в його боягузтві і малодушності.
Чоловіки в цьому сенсі розпещені. Сьогодні жінки доступні в будь-якому сенсі скрізь і всюди: в метро, в транспорті і на роботі. Практично кожна готова на будь-які відносини. Тому, якщо ви не маєте чіткої позиції з цього питання, то чоловік її теж не матиме. «Бачте, для деяких чоловіків шлюб входить в ту ж категорію, що й вживання овочів: ви знаєте, що це потрібно, але насправді ви не хочете цього робити, тому що промаслений, жирний, солоний, соковитий гамбургер набагато смачніший». Стів Харві.
– Часто цивільний шлюб називають «репетицією», «зняттям проби». Обман чистої води. Як можна це перевірити? Іноді відносини починають псуватися через три роки або після народження дітей. Тоді вам треба все спробувати – як він з вами буде з вагітною звертатися, як з дітьми спілкуватиметься. За цією теорією треба років двадцять пробувати, щоб не помилитися у виборі. Стосунки можуть зіпсуватися і після 10-20 років спільного життя, коли всі цілі досягнуті, квартири куплені, діти виросли.
Насправді жінка починає жити в цивільному шлюбі не для того, щоб випробувати почуття, а щоб утримати чоловіка і знайти хоч якусь стабільність у відносинах. Але це самообман. Визначеності як не було, так і немає.
– Нерідко жінка сама виступає ініціатором спільного проживання. Найчастіше вона взагалі закриває очі на справжнє ставлення до неї партнера, на його почуття. Вона зустрічає вподобаного чоловіка, їй хочеться стати ближче, а чоловік не робить пропозиції. Звичайно, чоловік завжди за побутовий комфорт і доступний секс, тому він згоден жити разом. Але він не згоден одружитися. Відчуєте різницю, як кажуть.
Потім жінка чекає пропозиції, але чоловік її не робить. Тоді вона переконує себе, що для сім’ї штамп не важливий. Вона і так вважає себе дружиною, а його – своїм чоловіком, правда цей «муж» нерідко ще одружений на іншій. І як би вона себе не називала, в глибині душі вона усвідомлює свій ненадійний статус.
– Якщо в цивільному шлюбі з’являються діти, то взагалі не бачу причин, чому не зареєструвати стосунки. Це ж безвідповідально по відношенню до них. Вони ж дуже добре відчувають, що щось не так, у батьків різні прізвища. Та й чому мама з татом не одружені? Чому він не зробив їй пропозиції? Чому він її не вибрав? Ми живемо в суспільстві, діти ходять в школу, і вони не такі вільні, як їх батьки. Чому вони повинні пояснювати, що тато рідний, просто вони з мамою не зареєстрували стосунки?
– Часто молоді не одружуються через громадський протест, мовляв, ми не стадо і живемо по своєму розумінню: – «Для нашої великої любові штампу не потрібно». Завжди в парі хтось один не хоче оформляти стосунки і віщає іншому про винятковість, про вільний світогляд. Але за цим всім ховається не зроблений вибір, і очікування кращого партнера.
У мене були знайомі, які прожили 13 років в неофіційних відносинах, і оточуючі навіть не могли припустити, що вони не чоловік і дружина, все здавалося добре. Не розписувалися вони з причини того, що просто не «вірили» в офіційний шлюб. Потім чоловік зустрів іншу жінку і вже через півроку з нею розписався.
Я точно знаю, що якщо чоловік зустрічає свою жінку, він веде її в ЗАГС. Якщо він не веде вас, значить, чекає іншу. Вас він не вибрав. Можливо, це жорстко, але це ПРАВДА.
– Чоловік за своєю вдачею власник, і якщо він зустрічає жінку, і вона його повністю влаштовує, то зі штампом не виникає жодних проблем. Він сам на цьому наполягатиме. Для чоловіка дуже важливо передати свій статус обраної жінці, а також своє прізвище. У разі цивільного шлюбу цього не відбувається. Невже, якщо чоловік зробив остаточної вибір, він дозволить жінці залишатися вільною? Не вірю.
– Найголовніша потреба жінки – це потреба в безпеці. Як вона може бути задоволеною в цивільному шлюбі? Ніяк. Підсвідомо жінка завжди відчуває тривогу за завтрашній день, вона не може розслабитися в таких відносинах. Всі жінки потребують визначеності.
З цього випливає, раз немає впевненості у партнері, значить, жінка може розраховувати тільки на себе. Вона не може довіряти партнеру, вона повинна підстрахуватися і тримати руку на пульсі. І це вбиває її як жінку.
Я вже передбачаю, що отримаю масу листів і коментарів про те, що ви знаєте безліч пар, які чудово живуть без штампа, що у них любов і злагода.
Так от я хочу відразу попередити такого роду листи. Ми іноді з собою щось не можемо розібратися, зрозуміти, що відбувається в нашій сім’ї. А що ми можемо знати про інших? Фасад може бути красивий, але, що ховається за ним, ми знати не можемо.
Я знаю тільки одне – практично кожна жінка хоче мати визначеність у відносинах. І навряд чи вона хоче бути вічною нареченою, подругою або співмешканкою, якщо, звичайно, вона не чекає кращу партію в цих відносинах.
Всі ці розмови про свободу вибору не зовсім щирі й природні. Важливо дізнатися правду і нарешті перестати обманювати, насамперед, саму себе. Адже, в кінцевому рахунку, тільки жінка дозволяє або не дозволяє вільні стосунки.
Автор: Тетяна Дзуцева