5 сюрпризів, які пояснюють, чому ми святкуємо Різдво двічі.
От уже декілька років, як в Україні офіційно Різдво святкують двічі – 25 грудня та 7 січня. Зрозуміло, що Ісус Христос двічі не народжувався, то яка ж із цих дат є правильною? Читайте пояснення та вирішуйте для себе самі.
У нас для вас одразу кілька сюрпризів:
Перший: ніхто не знає, коли точно народився Ісус. Чесно. Про це не написано в жодному документі, на це немає прямої вказівки у Біблії. Все дуже складно, навіть якщо не брати до уваги питання щодо історичності та реальності його персони. Власне, досі тривають суперечки з приводу року його народження (діапазон дискусій – від 12 року до н.е. до 7 року н.е.). Що вже казати про місяць чи день.
Сюрприз другий: численні джерела вказують на те, що Ісус ніяк не міг народитися взимку. У Біблії, наприклад, є згадка про те, що у полях того часу паслися отари овець, ночували вони там же, під охороною пастухів. Навряд чи це було можливо грудневої чи січневої ночі.
Є також інформація, що тоді, за наказом імператора Октавіана Августа, тривав “перепис усієї населеної землі”. Всі жителі Римської імперії мали вирушити до своїх рідних міст та засвідчити свою особу. Щоб виконати наказ, деяким людям потрібно було витратити на подорож декілька тижнів та здолати нелегкий шлях. Тому відомо, що перепис назначили на теплу пору року, інакше багато хто взагалі не дійшов би.
Сюрприз третій. Спершу єдиної дати святкування народження Христа не існувало. День народження Ісуса, тобто Різдво, врешті-решт просто призначили, аж через сотні років після його смерті. Більше того – призначили, скоріше за все, за язичницькою традицією. Наприклад, у “Британській енциклопедії” стверджують, що християнські церковні проповідники хотіли, щоб цей день збігся зі святами та гуляннями римлян на честь “дня народження непереможного сонця”, тобто зимового сонцестояння. Таким чином церква хотіла популяризувати християнство та його свята серед недавніх язичників. Так виникла нині відома усім дата 25 грудня.
То звідки ж тоді взялося 7 січня?
Це, певно, не сюрприз, але на всяк випадок нагадаємо. Дата, за якою прийнято святкувати Різдво в Україні – результат розбіжностей двох календарів: юліанського та григоріанського. Перший запровадив ще у 45 році до н.е. Юлій Цезар. Але оскільки він відставав від астрономічного календаря та штучно подовжував сонячний рік, у 1582 році Папа Римський Григорій XIII запровадив точніший календар, який виправляв ці похибки.
В Україні у побутовому, “мирському”, житті до нового календаря перейшли у 1918 році. Для цього, за рішенням тодішньої влади, одразу після 15 лютого настало 1 березня. Однак у релігійному житті новий календар російська православна церква, до якої входили українські церкви, прийняти відмовилася. Причин називалося чимало, однак одна з основних – краще віддалитися від сонця, ніж зблизитися з Папою. Оскільки жити люди почали за новим календарем, а ходити до церкви – за старим, виявилося, що 25 грудня – це тепер 7 січня. Так ми отримали свою власну дату Різдва.
А тепер ще трохи сюрпризів. Четвертий полягає у том, що Україна – унікальна у плані відзначення цього дня. З 2017 року ми маємо два Різдва та два вихідних для його святкування – 25 грудня та 7 січня. Окрім нас так святкує лише 5 країн світу: Еритрея, Албанія, Ліван, Білорусь та Молдова.
Решта держав – все-таки визначилися, і більшість з них – за 25 грудня. Не лише католики. Разом з ними – і 75 відсотків православних церков світу. Тому називати одне Різдво “католицьким”, а інше – “православним” – це помилка.
І, зрештою, п’ятий сюрприз. На боці більшості – також наука та здоровий глузд. З кожним роком похибка старого, юліанського, календаря збільшується. Це ніби годинник, який зламався та дуже сильно відстає. За кожні 128 років набігає одна зайва доба по відношенню до реального, астрономічного календаря. Тож якщо врешті-решт не перейти на святкування Різдва 25 грудня, то вже з початку нового століття святкувати його доведеться не 7, а 8 січня. А у тисячолітній перспективі Різдво посунеться ще далі, скажімо, до 5000 року – вже на 29 січня. А там – і до традиції святкувати влітку – недалеко.
