Ми лягаємо в ліжко, залишаючи ззовні всі свої гроші, статуси, амбіції, і навіть одяг…
Ми голі і беззахисні… І тому добре нам може бути тільки з тими, з ким протягнуті нитки близькості, і з ким не потрібна броня…
Хто і сам беззахисний, як і ми…
І тому, ліжко – місце чесне, друзі…
Дуже чесне…
І я точно знаю, що краще спати самою, ніж з тими, з ким ти не близька…
Із сексуальною близькістю те ж саме…
Пам’ятаю, як на одному ефірі мене запитали, наскільки важко людина переносить стриманість…
І я, спираючись на багаторічну практику, без роздумів відповіла, що зустрічала менше неврозів у тих, хто обходився зовсім без сексу, ніж у тих, хто займався ним з чужим партнером для душі і тіла…
Секс тільки “для здоров’я” відбирає здоров’я в рази швидше, ніж повна відсутність сексу…
І аморальність жити і лягати в ліжко з нелюбимими полягає не в тому, що це просто погано, а в тому, що це не дає нам можливості відпочити від захисту, без якого ніяк не обійтися в великому світі, але лати якого згубні на особистій території…
Тому так легко визначити тих з нас, хто не обласканий, або обласканий не тими, ким хотілося б…
Тому так вчуваються цинізм і озлобленість в обличчях і вчинках тих людей, які вічно знаходяться в броні…
Тому незігріті не приносять з собою нічого, крім холоду…
Ми руйнуємось, коли любимо одних, а спимо з іншими…
Ми зціляємося, коли накладаємо одну любов на іншу…
Живіть в любові…
Спіть в ній же…
Ліля Град
