Якщо щось не здійснюється, напевно, так воно й має бути…

Якщо щось не здійснюється, напевно, так воно й має бути…

Якщо щось не здійснюється, напевно, так воно й має бути. Доведеться прийняти відмову та влаштовувати своє життя без того, чого ми не отримали. Не вимагати, не випрошувати, не гніватися. Ну, не отримали й не отримали. У нас і без цього багато чого є. І ми за це вдячні!

Згори поглянуть та привітають таку гарну поведінку. Дадуть ще краще за те, чого просили ми. Звернуть увагу на скромних й вихованих дівчинку чи хлопчика, що не катаються з вереском підлогою і не вимагають подарунків.

Можливо, Монсеррат Кабальє про це й не думала. Їй здавалося, вона ніколи не вийде заміж. Вона для цього вже стара — тридцять років. Ну, немає кохання в житті, натомість є робота й чудовий голос.
Тоді вона заміж і вийшла. За оперного тенора Бернабе Марті, який так пристрасно поцілував співачку на сцені, що вона ледь не знепритомніла.

Було непросто: Бернабе не був готовий одружуватися. Вона ж запропонувала розірвати стосунки, якщо на те пішло. Це складно, але краще вже розійтися…
Тенор подумав, засумував, відчув усю міць свого кохання; зателефонував та призначив зустріч. І на колінах просив Монсеррат вийти за нього, он як!

…Вони прожили у злагоді 54 роки, не перестаючи кохати одне одного. Це був щасливий шлюб.
Щастя часто приходить саме тоді, коли на нього не чекаєш. Коли приймаєш себе й своє життя такими, якими вони є. І робиш те, що вмієш та любиш.

Долі не до душі вимагання, канючення та постійна невдоволеність. Не любить вона тих, хто голосно жаліється і скиглить. Коли щось не виходить і це “щось” не залежить від нас, треба жити приспівуючи. Або малюючи. Або віддаючись кар’єрі. Або будуючи дім. Кохання дається нам згори; так вважала Монсеррат Кабальє.

Багато чого в житті залежить не від нас. Однак від нас залежить, чи гідно ми приймаємо відмову та нездійснення наших бажань.
Іноді у цьому вся і справа…

Джерело