Сучасна українська письменниця, відома як автор захоплюючих і чуттєвих жіночих романів. Сама письменниця може похвалитися досить бурхливої біографією: працювала журналістом, диктором на радіо, телеграфісткою і навіть деякий час виступала в цирку. Всі книги Ірен Роздобудько – це жіночі романи в хорошому сенсі цього слова, які можна сміливо поділити на цитати:
- Життя дуже коротке. А ще – воно досить просте, незважаючи на всю поверхову складність. Ми самі його ускладнюємо.
- Життя без любові втрачає сенс, рушійну силу, добро, мораль, зміст.
- Ми не знаємо, що нас чекає в майбутньому і тому тримаємося за минуле, вважаючи, що воно було найкращим, адже все в ньому вже є прочитаним і зрозумілим.
- Стояти на роздоріжжі, на перехресті вітрів хоча б раз у житті доводиться кожному. Але піти новою дорогою – доля обраних.
- Життя, зрештою, зводиться до деталей.
- Справжнє життя – те, яке будуєш всередині себе в повній тиші.
- Тільки людина здатна брехати. У природі брехні не існує. Хіба брешуть дерева, птахи, вода?
- Життя не має смаку, в чистому вигляді воно – як дистильована вода. Ми самі додаємо у нього солі, перцю чи цукру. Коли життя набуває смаку – серце болить сильніше.
- Життя таке, яким ми його робимо. Воно дає нам різні випробування, і що незначніша людина, то менше цих випробувань.
- Зів’ялі квіти, які зберігаються в душі у вигляді жалю за минулим або нездійсненним, треба викидати.
- У житті взагалі не буває випадковостей. Це ми їх вигадуємо, коли не можемо пояснити незбагненних речей.
- Невже життя насправді – прекрасне, якщо перестаєш боятися його?
- Смерть і любов – дві таємниці, в яких немає місця для сторонніх.
- Але жодні часи не мають влади над тією вдачею, з якою ти приходиш в цей світ, чи зі срібною ложкою в роті, чи з непереборною жагою пізнання.
- Без таємниць і пригод життя перетворюється на суцільне жування манної каші!
- Часом, щоб продовжувати жити, треба знайти точку відліку.
- У твоєму вимірі так мало місця для дива і так багато для здорового глузду.
- Живи в собі – і тоді ніколи не відчуєш тісняви.
- Ти їжачок, у якого голки повернуті всередину. Ти сама себе раниш.
- Жінка не може бути щасливою, якщо вона не любить.
- Ті, хто тікає, завжди опиняються впійманими на той самий гачок, якого намагались уникнути!
- Морок і страх породжує більше надзвичайних людей, ніж ситість і благополуччя.
- Люди такі дивні. І їм завжди чогось бракує, аби здійснити свої наміри – сміливості, наказу, грошей, віри… І тому багато чого в їхньому житті не відбувається.
- Що таке – насолоджуватися життям, раптом подумала я. Мати гроші? Смачно жерти? Пити, спати, вештатися по курортах, фотографуватись на тлі історичних краєвидів – фігня! Як на мене – це … жити між захватом і сумом. І бути відвертою і в тому, і в тому.
- Можна прожити все життя і жодного разу не зіткнутися з дивом. Можна зіткнутися – і пройти повз нього з пучком редиски в сумці. А можна просто піти назустріч.
- Чи не найголовніша умова, заради якої варто жити: прокидатися з посмішкою.
- Людина має право на свободу. Людина має право на єдину свободу – бути собою.
- Свобода — брати на себе якомога більше — в десятки разів більше, ніж можеш витримати. Будеш задихатися, гнутися, але в певну мить відчуєш — вантажу немає: його «взято», ти вільний — в слові, в побуті, в коханні… Ти навчився розуміти більше, ніж інші.
- Якщо маєш в душі бодай зернину віри в диво, воно приходить до тебе саме – рано чи пізно, в горі чи радості, в темряві чи у світлі. Бодай раз у житті воно виростає перед тобою, мов свіжий трояндовий кущ, і обдає своїм запаморочливим і справжнім ароматом.