Шукайте своїх людей, з якими ви зіллєте два озера і вийде море…

Шукайте своїх людей, з якими ви зіллєте два озера і вийде море…

Шукайте людей пристрасних, сильних, щасливих… Вони як зірки, поки голову не піднімеш – не побачиш. А коли потонеш очима в зоряному молоці – розумієш, яка їх незліченна множина.

Шукайте своїх людей. Їм також страшно і боляче. У них теж бувають чорні дні, помилки і зриви. Але вони готові йти крізь страх, вони впливають на хід речей, задають темп життя. Вони в чомусь краще, в чомусь гірше. Вони не заздрять і не скаржаться. Вони з вдячністю зустрічають подарунки долі і люблять себе за те, що удача їм посміхається.

Шукайте вірних і чесних. Які не ховатимуть злість і сльози за лицемірством і усмішкою. Вони говорять, що думають. Нехай іноді неприємно, нехай іноді прямо в серці. Зате чесно. Не із зла, а від любові. Які радіють щиро, сміються голосно і вільно, мелодійно і заразно. Які не приховують і не соромляться своїх веселощів.

Шукайте тих, кого можна буде любити вічно. Шукайте тих, хто вартує і чекає вашої любові. З якими ви зіллєте два озера і вийде море.

Шукайте тих, в кому багато життя. Шукайте дзвінких і соковитих, із смішинками і зморшками. Шукайте в парках і на сценах, сумних і веселих, маленьких, і великих. Вони трохи діти, вони йдуть по життю з вірою в добро, але бачать усі, звичайно, і чорне, і біле, але живуть заради жовтого, червоного, блакитного.

Шукайте їх. Треба тільки підняти голову.

Эрнесто Бонивур.

Джерело