Звідки беруться зрадники. Історія, яка примушує замислитись!

Звідки беруться зрадники. Історія, яка примушує замислитись!

Зрадниками не стають відразу…

Завжди цікаво знати: звідки беруться зрадники? Або просто підлі люди? Коли людина починає свій шлях зради? Чи можна передбачити її дії заздалегідь? Чи можна здатність до зради побачити?

Один мій знайомий зробив підлість. Звичайну і цілком очікувану. Він і раніше робив підлі вчинки, просто тепер це торкнулося мене. І нітрохи не здивувало.

Коли цей знайомий вчився в початковій школі, у них в сім’ї помер кіт. Цей кіт довго прожив зі своїми господарями. І начебто його любили, – не знаю. Але прожив вихованець довго в сім’ї.

І вранці батьки знайшли померлого кота. Мама загорнула його в пакет і дала синові, щоб той сміття викинув з відра і заодно кота теж викинув. В смітник. У сміттєвий бак. Син так і вчинив. І сім’я продовжила жити далі.

Мене вразив цей випадок. Знайомий його просто розповів побіжно; до слова, як дрібний і незначний епізод. Він не розумів, що мене зачепило і засмутило. Це була буденна ситуація. Ніякої травми він не відчував. Кіт помер. Значить, треба його викинути. Навіщо він потрібен? В смітник його віднесли, це нормально. Цей чоловік зраджував друзів, коли вони переставали бути потрібними. Зраджував жінкам, коли з’являвся хтось красивіший і молодший. Залишав дітей, – раз він пішов з шлюбу, діти не особливо потрібні. І в іншому шлюбі він чинив так само. Хоча начебто спочатку любив дітей!

Він вірно служив одному політику і співав йому дифірамби. А коли у того почалися неприємності, він його полив брудом і переметнувся до іншого. Моментально.

Можна довго перераховувати події і вчинки. Але сенс їх завжди був однаковий: коли ця людина бачила щось краще і втрачала інтерес до старого, але це старе спокійно викидала на смітник. Навіщо воно потрібно? Був кіт і не стало.

Це принцип його сім’ї і його роду – спокійна зрада. Нічого поганого в цьому він не бачив. Це була норма його сім’ї. Як нормою було людоїдство в родині дикуна П’ятниці, – а що такого? Просто ще один пункт в меню…

Цих людей нічим не виправити. Вони бояться тільки розголосу і покарання за зраду. Вони розуміють, що інші люди можуть їх засудити і якось вплинути на їх становище. Позбавити чогось. Тому йдуть до смітника, озираючись; щоб ніхто не побачив. І викидають старого друга або колишнього кумира. А потім спокійнісінько живуть далі, не відчуваючи жодних докорів.

Настане день, коли і вони знайдуть своє місце, ці холодні і хитрі люди. Їх туди теж хтось понесе. Часто так і буває…

Джерело