Ніколи не повертайтеся до колишніх дружин, бо вони не зміняться

Ніколи не повертайтеся до колишніх дружин, бо вони не зміняться

Одного разу в дитинстві я став свідком розмови матері з сестрою, які обговорювали шлюб одного з наших родичів. Чоловік спочатку розлучився зі своєю дружиною, а згодом повернувся до неї. Жінки були скептично налаштовані. Вони критикували його вчинок, мовляв, поведінка дружини ж абсолютно не змінилася і він наступає на одні й ті ж граблі. Тоді я був занадто юним, щоб влазити в такі розмови. Хто б міг подумати, що у зрілому віці я також опинюся в схожій ситуації.

Я освідчився, коли мені було 28 років. Вона покорила моє серце своєю впевненістю, наполегливістю та енергійністю. На той момент я мав власне авто, а жінка запропонувала оселитися у квартирі її тітки. Лише згодом я побачив її істинну сутність. Дружина була впевнена, що усе на світі крутиться навколо неї, а я лише додатковий бонус.

Спочатку я возив її туди, куди потрібно. Потім вона отримала права і почала самостійно водити моє авто. Жили ми на мої зароблені гроші, а свою зарплатню вона витрачала виключно на себе.

Я був близьким до розлучення, але сталася раптова вагітність. Дружині був 31 рік, тому робити аборт вона не збиралася. Вирішив дати стосункам другий шанс. Усі дев’ять місяців я терпів її витівки. Сподівався, що це все гормональне і після пологів закінчиться. Я навіть попереджав дружину, що потім хай навіть не думає влаштовувати істерики чи скандали. У жодні післяпологові депресії я також не повірю.

Перші пів року з дочкою пройшли на диво спокійно. Так коли жінка перестала годувати малечу грудьми, то буквально з’їхала з глузду. Вона почала здіймати скандали з подвійною силою. Її крики не припинялися навіть тоді, коли спала наша донька. А ще у неї була звичка кидатися на мене ззаду і бити. Я не міг їй нічого вдіяти. Однак мій терпець був на межі і я навіть просив тещу, щоб та поговорила з донькою. Однак вона завжди захищала її. Коли в черговий раз дружина напала на мене, я вирішив її трохи провчити, скрутивши на ліжку. Буквально за годину усі родичі почули історію про те, як я підняв на неї руку. Брат приїхав заступитися за сестру, але не знайшов на її тілі жодних слідів побоїв. 

Амплуа жертви розв’язало руки дружині ще більше. Вона почала контролювати кожен мій крок і дорікати мені за кожен вчинок. Якось я поїхав з друзями на полювання. Вона подзвонила до мене з претензіями, мовляв, хто дозволив мені взяти авто. Такі заяви відійняли у мене мову. Друзі також були здивовані, як я терплю таке ставлення. Вони запитували, чому я досі не розлучився. Краще виплачувати аліменти, ніж жити в такому пеклі. Після цього я приїхав додому по свої речі і забрався геть.

Ми розлучилися. Буквально за кілька тижнів дружина почала просити мене повернутися  до неї. Вона обіцяла, що більше не буде поводитися так, як раніше. Тиснула на жалість і маніпулювала моїми батьківськими почуттями, розповідаючи про те, як сумує донька. До цього всього увімкнулися родичі. Тривалий час я протистояв їм, бо знав, що дружина не зміниться і з часом може стати тільки гірше. Однак згодом я здався. 

Перших кілька місяців після возз’єднання були хорошими, а потім все стало так, як до розлучення. Спочатку я терпів істерики, але коли дружина відібрала у мене ключі від авто, то моє терпіння луснуло. Тим паче кожного дня вдома на мене чекав безлад і порожній холодильник. 

Я знову зібрав усі свої речі і пішов геть. Цього разу безповоротно. 

Джерело