Досить часто можна почути, що чиюсь працю не цінують по достоїнству, рідко дякують за неї або не помічають зовсім. І це проблема не тих, хто приймає чужу працю як належне, а як раз тих, хто «вкладається по повній», а потім «залишається не при ділах».
Обурена мама розповідає: «Уявляєте, вони до такого ступеня звикли, що я завжди добре готую, що поїдять, відсунуть від себе брудні тарілки і тікають з-за столу».
Ображена бабуся ділиться наболілим: «Вони поїхали на два дні, я сиділа з онуками, приїхали, скачуть з малюками, показують, що їм купили, кричать їм, що скучили. А мені – «Папа, мам».
Колега скаржиться: «Попросили терміново зробити об’ємну презентацію, зі статистикою, сказали, що моє поточне завдання передадуть іншій людині. Я два дні пихкала, зробила все, віднесла. А мені кажуть – добре. Але як у вас справи з попереднім завданням?»
Якщо ви помітили, що з вами відбувається таке, – наймудріший крок в такому випадку – ретируватися.
Ретируватися означає відступити, піти. Зробитися непомітним, довести ситуацію до абсурду.
У першому випадку – залишити брудні тарілки на столі і спокійненько піти в перукарню.
У другому – мовчки надіти туфлі і тихо прикрити за собою двері, не залишаючись вислуховувати радісні враження дітей за чашкою чаю.
У третьому – перестати давати безкоштовні консультації, виконувати строго свої обов’язки і не відповідати на телефонні дзвінки з роботи, якщо ви у відпустці.
Головне – «ретируватися», відключитися, піти в іншу, свою, більш цікаву на даний момент реальність. Адже є те, що ви відклали до кращих часів, але хотіли зробити дуже давно. Зробіть це як винагороду самому собі. Зробіть з собою так, як хотіли б, щоб з вами поступили інші. Уявіть собі, що вже ви-то самі себе цінуєте.
І на якийсь час «пропадіть з радарів».
Під час вашого тайм-ауту все головне якраз і станеться.
Домочадці зрозуміють, що обід був смачним. Онуки обернуться і скажуть: «А де бабуся?» На роботі зрозуміють, що без вас справлятися набагато складніше.
Зазвичай люди швидко «приходять до тями» і починають зважати на те, від кого їм йде благо. Адже вони починають розуміти, що можуть цього блага позбутися.
Але якщо цього не станеться, і людям так і буде все рівно, якщо вони про вас і не згадають – то можна просто зробити конкретні висновки.
Чи потрібно по буднях готувати «перше-друге-третє», або досить просто залишити на столі записку «Макарони в холодильнику». Можливо, і не варто сидіти з онуками по вихідним, а придумати щось цікаве для себе. А таку роботу, де домовленості існують в односторонньому порядку, поміняти на іншу.
