Величезна кількість чудових історій, прекрасних стосунків і щасливих днів разом не почалася через те, що хтось до когось не підійшов, не познайомився, не заговорив чи не написав першим.
Неможливо знайти своє, якщо не робиш нічого для того, щоб почати шукати. І неможливо зрозуміти, що є твоїм, якщо не пробувати різні варіанти. А коли мова йде про емоційний контакт між людьми, в більшості випадків достатньо і однієї зустрічі, щоб зрозуміти, варто продовжувати цю історію чи ні.
Проблема в тому, що ми живемо в час, коли віртуальне спілкування все більше витісняє реальне. І замість того, щоб ще з дитячого віку прокачувати емпатію, соціалізацію і навики спілкування у всіх його проявах – ми поступово ці навики втрачаємо. Сюди додається сучасний темп життя, постійні стреси, психологічний тиск з усіх сторін, і все скочується до банального небажання щось робити взагалі.
Ти ще не зробив жодного кроку назустріч, а вже сам для себе вирішив – в цьому і так немає смислу. Всеодно нічого не вийде. Я не такий. Вона не така. Світ не такий.
Але є один простий спосіб як цього позбутися, почати нарешті знайомитися і спілкуватися з цікавими тобі людьми, і не втрачати можливості на рівному місці. Врешті-решт, може Боженька давно десь там заготував тобі твій особистий джек-пот, тільки треба нарешті підняти свій зад і піти хоча б лотерейний білет купити.
Перше, що варто зробити – взяти і прийняти для себе просту річ: будь-який твій крок назустріч комусь, тебе ні до чого не зобов’язує. Ти нікому нічого не повинен (чи повинна) доводити. Це не змагання за приз, де виживе тільки один. За тобою не спостерігає мільйон глядачів в прямому ефірі. Ти нічого не втрачаєш в разі фейлу. Все.
Хочеш написати в приват? Ок, напиши, за це по обличчю не дадуть. Максимум просто не відпишуть. Хочеш запросити когось на каву? Ок, жодних проблем. Якщо все пройшло добре і історія отримає продовження – прекрасно. Якщо ж ні – ну і пофіг, це була просто кава.
Найгірше, що може статися у випадку невдачі – це повернення у вихідну позицію. Ну а якщо пощастить, і все піде як треба – згадаєш цей пост, і вишлеш мені пляшку хорошого вина.
Бо якщо хтось і повинен зробити перший крок, то цей хтось – це ти сам.
