Організація «Marriage Foundation» оприлюднила дані, які свідчать про те, що 45% всіх перших шлюбів закінчуються розлученням. Натомість для пар, одружених вдруге, цей показник знижується до 31%. Можна зробити висновок, що перший досвід рідко закінчується успіхом, а своє щастя люди частіше знаходять з другої спроби.
У моєму житті обставини склалися так, що я також вийшла заміж вдруге. Під час одного із застіль друг мого нового чоловіка сказав тост, який я пам’ятаю до сьогодні: “За другі шлюби, бо вони – найкращі”.
Зараз я наведу кілька переконливих аргументів, які лише підтвердять його слова:
1. Досконалість приходить з практикою.
Під час першого шлюбу обоє партнерів недосвідчені і часто не готові до тих труднощів, які на них чекають. Однак після пережитого досвіду вони отримують цінні знання й уроки, які в майбутньому полегшують період адаптації під час притирання в другому шлюбі. Стає легше вести спільний побут і знайти взаєморозуміння.
Люди намагаються не наступати на одні й ті ж граблі і більше не роблять тих помилок, які призвели до сумного кінця першого разу. Багато сварок вдається оминути завдяки компромісам і налагодженій комунікації.
2. Кожен із партнерів дізнався себе ще краще.
Невдалий досвід перших стосунків стає грунтом для самопізнання і самокопання. Обидві сторони задумуються над тим, що вони робили не так. Це веде до аналізу власної поведінки, пошуку помилок і їх виправлення.
Також кожен із партнерів починає краще розуміти себе, свої бажання і потреби. З’являються відповіді вимоги, яким має відповідати людина поруч і розуміння того, якими повинні бути ідеальні стосунки.
3. Цього разу подружжя хоче зробити все «правильно».
Після першого шлюбу не хочеться знову зазнати поразки, тому партнери намагаються зробити все, щоб їхні відносини були правильними, міцними і гармонійними. Також люди більше цінують те, що мають. Вони не сприймають усе, як належне і розуміють, що лише від них залежить, чи будуть ці відносини щасливими, чи дадуть тріщину.
4. Вдячність кожного з партнерів.
Люди відчувають більшу вдячність до своєї другої половинки під час другого шлюбу, адже тепер вони знають, що немає нічого вічного або постійного, а моменти щастя – швидкоплинні. Варто цінувати кожен пережитий момент і дякувати за нього близькій людині, яка бере в цьому безпосередню участь.
Мелоді Бітті у своїй книзі «Рятувати чи рятуватися» пояснює, як вдячність здатна змінювати:
«Вдячність дозволяє насолодитися всією повнотою життя. З нею всього, що у нас вже є, стає більш ніж достатньо. Заперечення перетворюється в прийняття, хаос – в порядок, замішання – в ясність. Вона здатна перетворити звичайну їжу в бенкет, звичайну будівлю в рідну домівку, а незнайомця – в одного. Вдячність надає сенс нашому минулого, приносить мир в сьогодення і дає уявлення про майбутнє».
