Виправити дисбаланс в парі можливо. Найважливіше, що цього мають хотіли обоє.
В чому проблема?
Люди, між якими є стосунки, дуже часто потрапляють в пастку пристрасті. Вона виникає, коли один партнер емоційно вкладається у стосунки більше, ніж інший. Причому залежність стає зворотною: чим більше любить перший партнер, тим менше – другий.
Більш закоханий партнер знаходиться в позиції слабкої, а менш люблячий – сильної особи.
Про те, чому порушується гармонія у стосунках, розповідає клінічний психолог і автор бестселеру «Парадокс пристрасті» Дін Деліс. Свою теорію він створив на основі особистого досвіду і медичної практики, прикладам з якої він відводить чималу кількість сторінок своєї книги.
Чому один партнер стає сильним, а другий слабким?
Один з партнерів займає позицію слабкого, коли боїться отримати відмову. Зазвичай на початку стосунків такі почуття відчувають обидва. Але більш слабкі сильніше намагаються сподобатися: чепуряться, дарують дорогі подарунки, влаштовують сюрпризи, прагнуть догоджати, активно цікавляться всім, чим цікавиться партнер. Їх мета – отримати емоційну владу над другою половиною.
І якщо їм це вдасться, то ролі змінюються: сильний партнер закохується більше і сам стає слабким. А той, хто спочатку був слабким, стає сильним, оскільки завойовувати вже немає кого і його пристрасть починає згасати.
Як зазначає Дін Деліс, пастка пристрасті може проявитися на будь-якій стадії розвитку стосунків, коли один партнер стає залежним, а другого починає дратувати і відштовхувати така його поведінка.
Чи у всіх стосунках виникає пастка пристрасті?
Стосунки не статичні, а динамічні. Вони постійно змінюються, отже, існує ризик потрапити в пастку. Перші відчуття закоханості у людей однакові: збуджений стан і «втрата голови».
Людина перебуває в стані ейфорії і страх бути відкинутим – основна причина одержимості і ревнощів. Доти, поки людина не переконається в коханні партнера, вона відчуває безсилля, її розпалює пристрасть, вона рахує хвилини між зустрічами і звертає увагу на найменші відтінки поведінки.
Освідчення в коханні – дуже ризикований крок і на нього наважуються, коли партнер продемонструє перелік підбадьорливих натяків. Якщо він відповів на освідчення і обидва партнери впевнені в любові одне одного, настають гармонійні стосунки.
Чому виникає дисгармонія?
Реальність далека від казок. Частим супутником романтичної прихильності стає страх бути відкинутим. Цей страх підживлюється дисгармонією у стосунках, яка може виникнути через різні причини.
Дисбаланс виникає, якщо один з партнерів більш привабливий для іншого: красивіший, життєрадісний, впевнений в собі, ерудований, успішний, талановитий, молодий, багатий.
Другий фактор, який називає автор – ситуативна дисгармонія, коли виникають розбіжності в способі життя дружини та чоловіка (наприклад, народження дитини). І ще одна причина – дисгармонія індивідуальних особливостей, коли один партнер більш стриманий, а другий – запальний.
Ось ті чинники, які призводять до пастки. Тому що всі ми різні, а життя наше непередбачуване, то виникнення у стосунках пастки пристрасті стає цілком імовірним.
Що відрізняє сильну сторону в стосунках?
Сильні вирішують, чи продовжувати зв’язок. Слабкі не часто ідуть першими – тільки, якщо сильні змусять їх психологічним тиском.
Але, як зазначає автор, сильний – це не маніпулятор або негідник. Часто сильні хочуть, щоб стосунки складалися добре. Вони відчувають провину, розпач, збентеження, сумніви в собі. Вони не розуміють, чому їхні почуття згасають. І часто маскують охолодження відмовками. До згасання почуттів сильного може призвести погіршення зовнішнього вигляду та інтелекту слабкого або його невідповідність уявленням партнера.
Так стається, що сильний фізично і психологічно знущається над слабким, це поширена тема багатьох літературних творів та кінофільмів. Крім того, сильна сторона у стосунках схильна до того, що автор характеризує «синдромом зобов’язань і невизначеності».
У чому полягає синдром зобов’язань і невизначеності?
У легкій формі синдром виражається в небажанні сильного зв’язувати себе шлюбними путами. Часто сильна сторона пропонує слабкій пожити разом, щоб відтягнути час для прийняття рішення. Новизна ситуації може надати імпульс стосункам, але незабаром медовий місяць закінчиться і невизначеність повернеться.
Іноді стосунки доходять до шлюбу, але на горизонті постійно буде виднітися розлучення. Сильний партнер буде зважувати всі за і проти шлюбу і постійно житиме в сум’ятті. Він може піти на зраду, а потім запропонувати своєму партнерові якийсь час пожити окремо. При цьому сильна сторона всю провину бере на себе, переконуючи слабку, що так буде краще для всіх.
За словами автора, спроба пожити окремо призводить до таких варіантів розвитку подій: сильна сторона створює успішний шлюб з новим партнером; сильна сторона стає слабкою з новим партнером, стосунки руйнуються і нещасна сильна сторона намагається повернути старі стосунки. Є ще варіант, коли сильна сторона пнеться зі шкіри, бігаючи туди-сюди і колишній партнер після розлуки стає бажаним. Після повернення до старого партнера бажаним стає новий.
Чи завжди люди грають тільки одну роль у стосунках?
Ні. Після закінчення стосунків зі слабким сильному загрожує небезпека самому стати таким. Перебуваючи у стосунках, сильний ні про що не турбується. Але якщо йому доведеться завойовувати нового партнера, то він стане робити помилки, характерні для слабкої сторони. В результаті цього неприємного досвіду він може спробувати повернутися до свого слабкого партнера.
Зазвичай, слабкі довго чекають на повернення сильного. І якщо він повертається, у такої пари настає другий медовий місяць і сторони врівноважуються.
Але у сильного знову може виникнути синдром зобов’язань і невизначеності. Як зазначає автор, на цьому етапі парі не завадило б відвідати психотерапевта.
Після розлуки сильний може примиритися і прийняти свого слабкого партнера з усіма недоліками, адже комфорт, надійність і дружні стосунки – найважливіші.
Що важливо знати про слабких партнерів?
Все більше закохуючись у партнера, слабкий партнер перебільшує гідності сильного і не надає значення недолікам. Він може довго не звертати увагу на тривожні сигнали. Звичайно, з часом він починає зауважувати, що партнер любить його не так сильно, як він, але слабкий намагається змінити ситуацію звичним для себе способом – ще більше догоджаючи. Його старання дають зворотний ефект. Як пише автор, правильні дії, навпаки, в тому, щоб розслабитися і бути природним.
Рано чи пізно слабкий усвідомлює, що його праця не приносить бажаного результату і починає гніватися.
Але якщо він боїться гнівом відштовхнути партнера, слабкий постійно пригнічує свої негативні емоції. Незабаром обурення може перейти у ворожість і ненависть. Лють і безпорадність можуть також стати причиною виникнення надмірних ревнощів.
У боротьбі за увагу партнера слабкі ладні на все. Одні використовують чужих людей, щоб змусити сильного ревнувати. У інших виникає ідея зачати дитину, щоб прив’язати до себе партнера. Треті втрачають терпіння і піднімають на партнера руку.
Що відбувається зі слабким, коли стосунки закінчуються?
Після закінчення стосунків слабкий відчуває, ніби зруйнувався увесь світ. Він проектує свої почуття на навколишнє середовище, знаходить притулок в сумних фільмах та музиці, відчуває споріднену душу в будь-якій людині, яка розуміє його.
Заповнення порожнечі нормальними повсякденними справами сприяє відновленню відкинутого слабкого. Також часто порожнечу заповнюють духовністю і благодійністю, шопінгом, бездумним споживанням їжі або навпаки голодуванням, алкоголем, наркотиками.
Промовистий спосіб заповнити порожнечу – прийом «Я йому доведу».
Як зазначає автор, він став причиною великої кількості дуже успішних кар’єр. Слабкі сподіваються, що якщо вони досягнуть успіхів в роботі й отримають певний соціальний статус, то змусять сильних шкодувати про закінчення стосунків.
Є й ті, хто прагне жорстокої помсти. Заподіяння болю кривдникові стає єдиною метою слабкого. Вони розпускають брудні чутки, дискредитують на роботі, тероризують по телефону, використовують дітей – роблять життя колишнього партнера нестерпним. Іноді емоційний зрив призводить до спроб самогубства. Але часто занурення на саме дно дозволяє відштовхнутися і почати життя спочатку.
Отже, не можна сказати, що в стосунках погано поводиться тільки сильний? Слабкий теж винен?
Так. Автор сам ходив на сеанси психотерапії в ролі сильного і слабкого партнера і зрозумів, що зазвичай сильного вважають поганим і співчувають слабкому, адже той хоче налагодити стосунки і більше зблизитися. Але зблизитися – найважча робота саме для сильного. Автор вважає, що партнер, який віддалився – теж жертва динаміки стосунків, як і його друга половина.
Працювати і змінюватися повинні обидва партнери, а не тільки сильний.
Потрібно змінити незбалансовану динаміку стосунків: слабкі повинні стати більш незалежними і привабливими, щоб пробудити дрімаючі почуття сильних. Але автор наполягає, що не варто рятувати союз за будь-яку ціну. Деякі стосунки не варто реанімувати.
Як поліпшити стосунки?
Ключ до гарних стосунків – гарне спілкування. Мовчанням або ж постійними лайками партнера до себе не наблизити. Гнів, критика, образа, вимоги ще більше віддаляють людей одне від одного.
Щоб мінімізувати образи, необхідно відмовитися від звинувачень. Попередньо проаналізуйте, що ви хочете сказати. Можна заздалегідь відрепетирувати деякі репліки.
Не з’ясовуйте, хто почав перший, залиште збоку любовні запитання. Тому що ви одержите або нечесну відповідь або таку, яка вам не сподобається. Обговорення буде більш ефективним, якщо перестати хвилюватися, наскільки хто кого любить. Обговорюйте негативні емоції, співпереживайте одне одному. Жартуйте, щоб зняти напругу. Складіть план дій в різних ситуаціях.
Що конкретно потрібно робити слабкому?
Шукати підтримки у друзів і членів сім’ї; бути добрішим до себе і не втрачати зв’язок з реальністю, заявляючи щось на кшталт «Я ніколи не вийду заміж і завжди буду самотньою», «Зі мною нецікаво», «Я дуже товста/висока/лисий/старий».
Встановити розумну дистанцію, припинити догоджати і змінювати свого партнера. Змінювати треба себе, намагатися змінити іншу людину – марна справа. Провести інвентаризацію своїх талантів і розвивати сильні сторони.
Що конкретно потрібно робити сильному?
Приймати свої почуття лідера, як належне і не займатися самобичуванням. Позбавлятися від почуття провини, контролювати гнів, намагатися дивитися на партнера об’єктивно. Використовувати стратегію пробної близькості на противагу пробній розлуці, щоб слабкий знайшов впевненість і контроль над емоціями, а сильний міг оцінити, чи зможе він бути ближчим до партнера.
Ділитися дрібницями, продумати знаки любові, що мають особливе значення для партнера. Розповідати про переживання і страхи. Проводити час з партнером не кількісно, а якісно. Не виставляти умов і проявляти терпіння.
А якщо нічого не виходить?
Навіть якщо ретельно працювати над стосунками і відвідувати спеціалістів, не завжди вдається їх відновити. Якщо ви прийшли до висновку, що розлучення або розлука неминучі, автор радить зробити це з упевненістю заради власного щастя і щастя вашого партнера. Якщо в сім’ї є діти, не використовуйте їх як союзників, не звинувачуйте партнера при дітях, не робіть їх учасниками конфліктів.
Чи варто прочитати цю книгу?
Якщо ви відчуваєте, що у ваших стосунках виникає тріщина, прочитайте цю книгу. Вона дасть не тільки багату поживу для роздумів, а й конкретні поради щодо поліпшення стосунків. У ній багато прикладів з практики автора з детальним і покроковим описом, як варто чинити і як не варто.
Якщо у вашій родині є діти-підлітки, то рекомендуємо дати їм прочитати цю книгу, щоб вони змогли уникнути дурних помилок в майбутньому. Твір написаний простою мовою, з прикладами і повторами основної ідеї. Вперше книга була видана ще в 1990 році і отримала багато позитивних відгуків читачів.
