Любов — це наймогутніша сила у всьому Всесвіті. Саме завдяки їй обертається світ. Саме завдяки їй і існує життя. Любов — це незрозуміла речовина, яка з’єднує між собою окремо існуючі та, на перший погляд, зовсім різні речі.
Любов є нашою частиною і сутністю, чи хочемо ми цього чи ні. І коли ми з якихось причин відмовляємося від неї, то, по суті, відмовляємося від самих себе — справжніх. Від тієї особистості, якою є насправді.
Ми стаємо несхожими на себе, відчуваємо себе самотніми в цьому величезному світі, не розуміємо, як жити і що робити.
Відмова від любові — це найбільша і найстрашніша помилка, яку людина може зробити. Зрозумійте: неможливо, нереально відмовитися від того, що є в нас, що є нашою сутністю.
Так задумано природою: наш світ — це любов.
Коли ми все ж відмовляємося від любові, то, по суті, відмовляємося від самих себе і від свого життя. Коли в житті немає любові — вважайте, що в ньому немає нічого. Гроші, успіх, слава — все це ілюзія. Мильна бульбашка: красиво, а всередині — порожнеча.
Нерідко чуєш історії людей, які розповідають про те, як щиро когось полюбили, але це принесло їм тільки біль і розчарування. І вони більше не хочуть проходити знову через подібне. Занадто боляче.
Як же вони помиляються! Любов — це не те, що завдає болю. Любов — це не те, що розбиває серця і душі на дрібні осколки. Це міф, який вони собі створили в голові, намалювавши як повинно бути, а як — не повинно.
Багато хто вибирає таку собі «любов-контроль», що не має нічого спільного зі справжньою любов’ю. Вони контролюють мало не кожен крок свого партнера, вирішивши, що вони набагато краще знають, що для нього краще, про що йому мріяти, чим займатися і інше. Тим самим вони позбавляють його волі. Він буквально задихається від такої «любові».
Таким чином, виходить, що замість того, щоб дозволяти один одному бути самими собою, бути вільним, вони, навпаки, замикають партнера в клітці, позбавляють свободи і польоту.
Замість того, щоб дозволити один одному бути самими собою і жити так, як хоче їх душа, вони просто застеляють світло і світ один одному. Вони несвідомо руйнують свої долі, свої життя. Це не просто дуже погано і сумно. Це деструктивно впливає на обох партнерів.
Любов означає, що ви повинні внести в життя один одного щось хороше, а не погане. Ви не повинні намагатися змінити або переробити партнера на свій лад або контролювати кожен крок і дію. Якщо вам розбили серце і поранили емоційно у відносинах, запам’ятайте: в цьому винна зовсім не любов.
Правда ж полягає в тому, що вони дуже мало знають про любов або не знають зовсім нічого.
Коли ми вступаємо в стосунки, то переповнені дуже веселими очікуваннями: що він або вона буде саме таким / такою, як ми собі придумали, що пристрасна любов триватиме вічно. Але життя — це не мелодрама з ідеальними героями і відносинами. Вона вносить корективи в наші мрії, і ми страждаємо.
Це страждання ніяк не пов’язане з любов’ю. Абсолютно. Ми самі винні в тому, що не можемо вибудувати здорові відносини. Як результат — розрив і черговий сумний досвід.
Так, все може піти настільки погано, що ви розлучитеся. Але, хоч би що там було, це зовсім не означає, що настав кінець світу. І це не означає, що ви повинні відмовлятися від любові у своєму житті. Ми повинні усвідомити, що життя, яким ми живемо — наше і тільки наше.
Любов не означає, що ви повинні мертвою хваткою вчепитися в того, хто поруч. Навпаки, любов — це почуття, коли ти дозволяєш партнеру жити так, як вимагає його душа. Це його подорож по життю.
Пам’ятайте, що любов ніколи не заподіє вам болю. Вона сама все знає, вона сама все зробить. Вона приносить щастя. Головне — не заважати.
Любіть себе всією душею, і так само — інших людей, які з’являються у вашому житті, навіть якщо, можливо, вони цього і не заслуговують. Навчіть їх теж ніколи не відмовлятися від любові.
