Немає нічого поганого в тому, щоб робити красиві фото. І я б не здивувався, якби виявилося, що зараз за один день люди роблять більше кадрів, ніж за все XX століття разом взяте.
Проблема в тому, що наше покоління робить їх більше для соцмереж, а не для себе. Ми забули, що таке справжня насолода, яку приносять фото, на яких відображені моменти, збережені лише для нас самих. І ні для кого іншого.
Нас переконали в тому, що фільтри і шаблони – цінніші, ніж природня краса. А цінність кожного кадру визначається кількістю лайків від віртуальних друзів, з доброю половиною яких ми не бачилися в реальності вже місяцями.
Ми забули, що таке щирий сміх, який викликають невдалі, але такі кумедні фото, на яких «щось пішло не так». Такі знімки тепер просто видаляються. І ніхто не задумається перед цим, як було в епоху плівки і обмеження в 36 кадрів.
Бажання сподобатися в Instagram переросло в хворобливу гіперкритичність. І сам процес фотографії, який раніше приносив радість, тепер викликає занепокоєння, роздратування і стрес.
Єдині коментарі, які ми могли поставити до фото, зроблених якихось 10-15 років тому – були наші власні. Написані ручкою чи олівцем від руки.
Це був час, коли люди бачили захід сонця в реальності, а не в екрані свого смартфону. Коли пейзажами насолоджувалися, а не шукали краще місце де було б краще стати для кадру.
Ми забули якою цінністю були ті фото, що були нами зроблені. Дбайливе оберігання емоційних скарбів, колекції миттєвостей, десь в безпечному місці, під надійною обкладинкою фотоальбому.
Ми просто забули про це. І десь на глибинному рівні загубили себе.
Але тепер, після довгих років блукання по цифровій пустелі, настав час знову повернутися до тих давніх, але безкінечно справжніх цінностей.
Бо люди придумали фотографію для того, щоб зберегти спогади і емоції, а не колекціонувати синтетичні «лайки» від цифрових аватарок. Щоб дарувати щастя і усмішки, а не викликати «реакції». І місце їх у фотоальбомах в реальності, а не в алгоритмічній стрічці, час життя якої – декілька секунд.
Фотографуйте для себе, а не для Instagram. І насолоджуйтеся життям, яке прекрасне і без будь-яких штучних фільтрів.
Бо справжня магія – вона в реальності, а не на екранах смартфонів.
Автор Володимир Федоричак
