Часто люди вважають, що невдача — це працювати двірником чи в 40 років жити з мамою. Чи в 45 не мати ні чоловіка, ані дітей, і жити разом з котами.
Та невдача — не така. Я вам розповім яка.
Це — жодного дня не прожити так, як ти хочеш.
Це — працювати на найбільш престижній роботі, та ненавидіти її.
Це — вийти заміж за найдобрішого, найкращого, наймудрішого чоловіка, та аніскілечки його не кохати.
Це — щодня рахувати калорії, і носити “чуже тіло”.
Це — все життя хотіти написати роман, та боятися навіть надрукувати першу главу.
Це — займатися сексом не з кохання, бажання, а з почуття обов’язку.
Це — жити з найбільш турботливою і доброю людиною на світі, але мріяти про сусіда.
Це коли дитина постійно просить погратися, а ви — щоб вас ніхто не чіпав.
Це мріяти поснідати круасаном, перегортаючи журнал, натомість давитися хімічною кашею швидкого приготування й сідати за кермо.
Це — щодня мріяти, щоб усе змінилося, але нічого для цього не робити.
Оце я вважаю невдачею.
Михайло Лабковський
