Стаття про те, що насправді потрібно від нас світу і що ми повинні робити, зібрала понад 300 000 «лайків» і понад 8 тисяч коментарів. І це при тому, що обсяг тексту значний, і пише американський автор Девід Вонг про не найприємніші речі.
Те, про що він говорить, викликає душевний дискомфорт, протест, обурення, але разом з тим усвідомлення, що він говорить речі, які дійсно допомогли б нам змінитися, стати кращими, кориснішими, успішнішими.
Статтю переклали для вас всю, без купюр і скорочень. Вийшло багато, але ми насправді радимо вам витратити на неї трохи свого часу.
Зрозумійте вже, нарешті, дещо важливе в своєму житті.
Можете не читати далі, якщо ваша кар’єра йде в гору, вас захоплює власне життя, і у вас щасливі відносини. Гарного дня тобі, друже, – ця стаття не для тебе, ми всі тобою пишаємося.
Що стосується решти, то я хочу, щоб ви дещо спробували: Назвіть п’ять вражаючих фактів про себе. Запишіть їх або просто вигукніть на всю кімнату. Якщо виникли труднощі, стаття для вас, і вона вас, чорт забирай, вибісить.
№ 6. Світ хвилює тільки те, що він може отримати від вас
Давайте припустимо, що людину, яку ви любите більше всього на світі, щойно застрелили. Лежить вона на вулиці, стікаючи кров’ю, і кричить. Підходить хлопець і говорить вам “Відійди”. Він оглядає рану вашої коханої людини і дістає складаний ножик, – збирається оперувати прямо на вулиці.
Ви питаєте: “Ти – лікар?”
Він відповідає: “Ні”.
Ви говорите: “Але ти ж знаєш, що робиш, так?”
У цей момент хлопець виходить з себе. Він говорить, що він хороший, чесний, що він завжди приходить вчасно. Він повідомляє, що він чудовий син, його життя повне захоплюючих хобі, і ще він пишається тим, що ніколи не матюкається.
Ви збентежені: “Яке, в біса, значення має це все, коли моє кохання лежить тут і спливає кров’ю! Мені потрібен хтось, хто знає, як оперувати вогнепальні поранення! Ти можеш чи ні?!?”
І тепер хлопець починає агітувати, – чого ти такий поверхневий і егоїстичний? Тебе що, – не хвилюють всі ці його відмінні якості? Ти не чув, що він сказав тобі, що він завжди пам’ятає день народження своєї дівчини? І в світлі всіх цих крутих штук, невже дійсно має значення, чи вміє він оперувати?
У цей момент ви схопитеся, хапаючи його своїми закривавленими руками за плечі, струсонете і закричите: “Так, нічого з цього лайна не має значення, тому що це особлива ситуація, і мені потрібен хтось, хто може зупинити кровотечу, ти, хворий довбаний покидьок”.
І ось вона, моя жахлива річ про дорослий світ: Ви в подібній ситуації кожен окремо взятий день. І ви на місці того хлопця з складаним ножем, а суспільство – жертва стрілянини, що захлинається кров’ю.
Якщо ви хочете знати, чому суспільство, схоже, вас уникає, або чому вас не поважають, так це тому, що суспільство переповнене людьми, яким щось треба. Їм потрібні побудовані будинки, їм потрібна їжа, їм потрібні розваги, їм потрібні задовільні сексуальні зв’язки. А ви прибули на місце надзвичайної ситуації з складаним ножиком у руках, просто в силу свого народження – у момент, коли ви приходите в цей світ, ви стаєте частиною системи, розробленої строго для того, щоб прислухатися до потреб людей.
Або ви заморочите собі голову завданням “прислухатися до потреб людей” і випрацюєте унікальний набір навичок, або світ дасть вам копняка. І неважливо, наскільки ви добрі, щедрі і ввічливі. Ви будете бідні, ви будете самотні, вас виставлять на мороз.
Це здається жорстоким, примітивним або матеріалістичним? А як щодо любові і доброти, – невже вони нічого не важать? Звичайно, важать. До тих пір поки вони – наслідок того, що ви робите людям щось, що вони не можуть отримати в іншому місці.
№ 5. Хіппі помилялися
Ось найбільша сцена в історії кіно. Це відома промова Алека Болдуїна з кіношедевру «Glengarry Glenn Ross» («Американці» в нашому перекладі). Персонаж Болдуіна, – ви приймаєте його за лиходія, – звертається до кімнати, повній хлопців, і рве їм дупи на британський прапор, повідомляючи, що вони всі можуть бути звільнені, якщо не виконають план продажу:
“Хороший хлопець? Мене не хвилює. Чудовий батько? Та пішов ти! Йди додому і грай зі своїми діточками. Якщо ти хочеш працювати тут, виконуй план”.
Це грубо, жорстко і межує з соціопатією, але крім того, – це чесний і точний вираз того, що чекає від тебе світ. Різниця лише в тому, що в реальному світі люди вважають, що не можна так з тобою розмовляти, і вирішують, що куди краще просто дозволити тобі продовжувати цю лажу.
Ця сцена з фільму змінила моє життя. Алека Болдуїна номінували на Оскар за цей фільм – при тому, що це єдина сцена з ним. Як помітили розумні люди, геніальність цієї промови в тому, що половина глядачів думає “Вау, цікаво, як це, коли у тебе начальник така скотина?”, а інша половина думає “Чорт візьми, так! Ідіть і працюйте!”
Якщо б ви були в тій кімнаті, деякі з вас сприйняли б це як робочий процес, але в будь-якому випадку наповнилися б енергією послання, радо приймаючи прокльони, “цей хлопець офігенний!”; тоді як деякі з вас сприйняли б це на свій рахунок, – цей хлопець – покидьок, він не має права так зі мною розмовляти. Або ж – стандартний маневр, коли нарцисизм стикається з більшою силою – тихо обурювалися б, фантазуючи про те, аби знайти інформацію, яка виставила б боса в негативному світлі.
Різниця двох позицій – образа проти мотивації – багато в чому визначає, чи досягнете чогось ви в цьому світі чи ні. Багато людей хочуть відповідати висловом Тайлера Дердена з “Бійцівського Клубу”: “Ти – це не твоя робота”.
Але взагалі, звичайно, ви, вельми виразно, – це ваша робота. Так, ваша “робота” і те, що ви вкладаєте в поняття працевлаштування, можуть бути різними речами, але в обох випадках ви представляєте собою суму ваших корисних навичок, не більше того. Наприклад, бути матір’ю – це робота, яка вимагає певних навичок. Це щось, що людина може робити, щоб приносити користь іншим членам суспільства. Не помиляйтеся: Ваша “робота” – користь, яку ви приносите іншим людям – це все, що ви є.
З цієї причини хірургів поважають більше, ніж комедійних письменників. З цієї причини механіків поважають більше за безробітних хіпстерів. Це причина, через яку ваша робота стане вашою етикеткою, якщо факт вашої смерті потрапить в новини – “Захисник Національної футбольної ліги покінчив життя самогубством”. Тайлер сказав “Ти – не твоя робота”, але він також заснував успішну компанію з виробництва мила й очолив міжнародний соціальний і політичний рух. Він повністю був своєю роботою.
Або подумайте про це так: Компанія Chick-fil-A відкрито виступила проти гей-шлюбів. Але незважаючи на протести, компанія продовжувала продавати мільйони сендвічів щодня. Не тому що Штати були згодні з ними, але тому що вони відмінно роблять свої смачні сендвічі. І це все, що має значення.
Вам зовсім не обов’язково повинно це подобатися. Мені от не подобається, коли на мій день народження йде дощ, але він все одно йде. Хмари сформувалися, дощ трапився. У людей є потреби, і через них вони оцінюють людей, які їм зустрічаються. Це прості механізми всесвіту, і вони не відповідають нашим бажанням.
Якщо ви зараз протестуєте, кажучи, що ви не дрібний капіталіст і матеріаліст, що ви не згодні з тим, що гроші – це все, я запитаю тільки одне: Хто сказав хоч слово про гроші? Ви втрачаєте щось більш важливе.
№ 4. Те, що ви робите, не зобов’язане приносити гроші, воно повинно приносити користь людям
Давайте я наведу приклад не про гроші, і з яким ви не зможете посперечатися. Я читаю кілька дюжин історій за рік від зневірених самотніх хлопців. Ці хлопці обурюються, що жінки не хочуть бути з ними, незважаючи на те, що вони наймиліші у світі. Я можу пояснити, що не так з таким набором уявних установок, але Алек Болдуін знову зробить це куди краще за мене.
У цьому випадку Болдуін грає роль привабливих жінок. Вони, звичайно, не говорять так прямо і різко – суспільство вчить нас не бути чесними з людьми, – але суть та ж. “Хороший хлопець? Кого це хвилює? Якщо ти хочеш працювати тут, – виконуй план!”
“Що? Ти кажеш, що в мене не буде гарної дівчини до тих пір, поки у мене не буде гарної зарплати і купи грошей?”
Ні, твій мозок перестрибує до такого висновку, щоб у тебе було виправдання не брати до уваги будь-кого, хто з тобою не згоден, тому що він просто поверховий і егоїстичний. Я питаю, що ти пропонуєш? Ти розумний? Кумедний? Цікавий? Талановитий? Амбіційний? Креативний? Гаразд, а що ти робиш, щоб продемонструвати ці свої якості світові? Не кажи, що ти хороший хлопець – цього недостатньо. У гарненьких дівчат є хлопці, які милі з ними 36 разів на день. Пацієнт спливає кров’ю на вулиці. Ти знаєш, як його прооперувати чи ні?
“Ну, я не сексист, не расист, не скнара, не жорстокий! Не такий, як інші покидьки!”
Вибач, я знаю, що це важко вислухати, але якщо все, що ти можеш робити, це список недоліків, яких у тебе немає, тоді відійди на хрін від пацієнта. Он той дотепний красень з багатообіцяючою кар’єрою готовий оперувати.
Це розбило тобі серце? О’кей, і що тепер? Ти збираєшся хандрити з цього приводу або підеш вчитися на хірурга? Залежить від тебе, але не скаржся, що дівчата западають на покидьків; вони западають на покидьків, тому що у цих покидьків є що їм запропонувати. “Але я добре вмію слухати!” Так? Тому що ти хочеш сидіти тихо замість того, щоб отримати шанс бути в близькості з гарненькою дівчиною (і проводити кожну секунду в мріях про те, наскільки м’яка у неї шкіра)? А тепер уяви собі, що в житті цієї дівчини є інший хлопець, який вміє слухати, а ще він грає на гітарі. Говорити, що ти хороший хлопець – все одно що бути рестораном, який продає не різні страви, а просто “їжу, яка вас не отруїть”. Ти як новий фільм із назвою “Кіно англійською” і слоганом “Акторів добре видно”.
Я думаю, що саме з цієї причини ти можеш бути “хорошим хлопцем” і все ще відчувати себе жахливо, думаючи про себе. А саме…
№ 3. Ти ненавидиш себе, тому що ти нічого не робиш
“І що? Ти кажеш, що я повинен прочитати книгу про те, як знайти дівчину?”
Так, але тільки якщо крок перший в цій книзі “Стати тією людиною, поряд з якою дівчата хочуть бути”.
Цей крок завжди опускається. Завжди “Як мені знайти роботу?”, А не “Як мені стати тією людиною, про яку мріють роботодавці?” Завжди “Як зробити так, щоб я сподобався гарним дівчатам?”, А не “Як мені стати тим, хто подобається гарним дівчатам?”. Бачите, це все тому, що другі питання скоріше всього зажадають від вас зав’язати з багатьма з ваших улюблених хобі, приділяти більше уваги зовнішньому вигляду, і бог знає, що ще. Можливо, вам навіть доведеться змінити вашу особистість.
“Але чому я не можу знайти когось, хто полюбить мене таким, який я є?”, запитуєш ти. Відповідь: “Тому що людям багато що потрібно”. Жертва спливає кров’ю, і все, що ти можеш робити, це дивитися і страждати, що немає в світі вогнепальних поранень, які лікуються самі по собі.
“Але я не у всьому гарний!”. Що ж, у мене хороші новини – певний час на повторення, і ви зможете бути непогані у всьому. Я був найбільш лайновим письменником, коли був підлітком. Я став трохи кращим в 25. І поки я відчайдушно провалював свою кар’єру, я писав у вільний час вісім років поспіль, по статті на тиждень, перш ніж почав отримувати за це гроші. Мені було потрібно 13 років, щоб стати достатньо хорошим письменником і потрапити в список бестселлерів New York Times. Мені було потрібно 20 000 годин практики, щоб відшліфувати мої лайнові тексти.
Не подобається перспектива витрачати весь свій час на отримання навичок? Що ж, у мене є хороші новини і погані новини. Хороші – подібна самовіддана практика допоможе вам вийти зі своєї шкаралупи, – я пережив роки нудної офісної роботи, тому що я знав, що я отримую унікальні навички на стороні. Люди кидають справу на півдорозі, тому що результати видно не відразу, тому що вони не можуть уявити собі, що процес – це і є результат.
Погані новини – у вас немає вибору. Якщо ви хочете працювати тут, виконуйте план.
На мою неекспертну думку, ви ненавидите себе не через низький рівень самоповаги, не тому що люди до вас жорстокі. Ви ненавидите себе, тому що ви нічого не робите. Ви навіть не можете “любити себе таким, яким ви є” – ось чому ви нещасні і надсилаєте мені приватні повідомлення, питаючи, що ви повинні зробити зі своїм життям.
Розв’жіть задачку: Скільки часу ви витрачаєте на споживчі штуки, зроблені іншими людьми (телек, музику, відеоігри, сайти), замість того, щоб робити щось своє? Тільки це додає цінності вашому існуванню.
І якщо вам не подобається чути це, якщо ви відповідаєте фразі “Важливо тільки те, що всередині вас”, яку почули в дитинстві, то я можу сказати вам лише одне…
№ 2. Те, що всередині вас, важливо, тільки якщо воно змушує вас щось робити
Оскільки я в цьому бізнесі, я знаю купу честолюбних авторів. Вони думають про себе, що вони письменники, вони представляються так на вечірках, вони усвідомлюють це глибоко всередині себе, у них письменницькі серця. Єдине, що вони упускають, – де насправді їхні чортові твори.
Але насправді, – чи має це значення? Написане – все, що важливо, для визначення того, хто є письменником, а хто ні?
Заради Господньої любові, так.
Це загальний прийом захисту від всього, про що я говорив вище і давно, і від будь-якого голосу критики у вашому житті. Це та штука, яку говорить нам наше ЕГО, щоб уберегти нас від важкої роботи над собою: “Я знаю, що всередині я хороша людина”. Може бути також сформульовано як “Я знаю, хто я є” і “Я просто повинен бути собою”.
Не зрозумійте мене неправильно; ви всередині – все. Хлопець, який побудував будинок для своєї родини з нуля і з підручних матеріалів, зробив це тому що він такий всередині. Будь-який поганий вчинок, який ви здійснили, почався з поганого імпульсу, – якась думка рикошетила всередині вашого черепа до тих пір, поки ви не були змушені це зробити. І будь-який хороший вчинок робиться за тим же принципом. “Хто ви всередині” – це метафоричний гній, на якому ростуть ваші фрукти.
І ось, що кожен повинен знати. І те, що багато хто з вас не можуть прийняти:
“Ви – це фрукт і нічого більше”.
Нікого не хвилює ваш гній. “Хто ви всередині” не має ніякого значення у відриві від того, що ви виробляєте для інших людей.
Усередині себе ви маєте величезне співчуття до бідних. Чудово. Чи стали якісь дії з цього приводу результатом цього співчуття? Коли ви чуєте про яку-небудь жахливу трагедію, то не говорите при цьому “О, бідні діти. Передайте їм, що я думаю про них”? Ідіть нахрін, якщо це так, – з’ясуйте, що їм потрібно, і допоможіть. Сто мільйонів чоловік подивилося відео Kony, віртуально всі вони думали про тих бідних африканських дітей. Але що отримало суспільство з цих думок? Чортове лайно. Діти вмирають кожен день через те, що мільйони нас говорять собі, що переживати, – це так само добре, як і робити. Це внутрішній механізм, контрольований ледачою частиною нашого мозку, оберігає нас від реальних дій.
Скільки з вас зараз ходить колами і твердить “Вона / він неодмінно полюбив би мене, якби тільки знала / знав, яка я цікава людина!” Правда? А як усі ці ваші цікаві думки та ідеї могли б самостійно передати себе світові? Або вони повинні стати причиною дій? Якби дівчина чи хлопець вашої мрії знімали б вас прихованою камерою впродовж місяця, були б вони вражені потім побаченим? Пам’ятайте, – вони не читають думок, вони можуть тільки бачити. Захотіли б вони стати частиною вашого життя?
Все, про що я прошу вас, – це застосовувати до себе ті ж стандарти, які ви застосовуєте до інших. У вас напевно є нав’язливий друг-християнин, вся допомога якого зводиться до “я помолюся за них”. Це не зводить вас з розуму? Я не коментую зараз, – працюють молитви чи ні, але це не змінює факту, що ця людина вибрала той вид допомоги, який не вимагає від неї відривати дупу від дивана. Такі люди утримуються від будь-якого зла, їхні помисли чисті, їхній внутрішній гній чистий настільки, наскільки це можливо, але які фрукти на ньому виростуть? І вони повинні розуміти це краще, ніж хто б то не був, – я вкрав фруктову метафору з Біблії. Ісус повторював щось подібне до “дерево судять по його плодам” знову, і знову, і знову. Ісус ніколи не говорив “Якщо ви хочете тут працювати, виконуйте план”. Ні, він говорив “Кожне дерево, що не дає добрих плодів, слід зрубати і кинути у вогонь” (Євангеліє від Матвія).
Люди недобре реагують, коли їм говорять такі речі. Як і менеджери з фільму недобре реагували на слова Алека Болдуїна про те, що їм варто нарешті відростити яйця або змінити роботу на чистильників взуття. Що і приводить нас до фінального пункту…
№ 1. Все всередині вас буде боротися з розвитком
Людський розум – це диво, і ви ніколи не побачите його роботу краще, ніж в той момент, коли він б’ється проти очевидних свідчень про необхідність змін. Ваша психіка обладнана механізмами захисту, розробленими для відстрілу всього, що може зрушити з місця якісь речі всередині вас, – запитайте будь-якого наркомана.
Навіть зараз деякі з вас читають це і відчувають, як мозок автоматично бомбардує прочитане і вимагає не приймати це. По своєму досвіду можу сказати, що бомбардування можуть проходити у формі:
– Навмисне розуміння будь-якої критики як образи
“Хто він, щоб називати мене ледачим і марним! Хороший чоловік не став би так зі мною розмовляти! Він написав все це просто, щоб відчути свою перевагу наді мною, щоб я лайново відчував себе! І я це так не залишу, я зрівняв рахунок!”
– Зосередження на те, хто говорить, а не на тому, що говорять
“Хто ВІН такий, щоб говорити МЕНІ, як мені жити! Ой, подивіться на нього, який він великий і сильний! А насправді черговий дебільний графоман з мережі! Піду і накопаю на нього що-небудь, що переконає мене в тому, що він тупий! Такий претензійний, що мене нудить! Я бачив його старе реп-відео на YouTube, і його рими – відстій! ”
– Зосередження на тоні повідомлення, а не на його змісті
“Я перерию все, поки не знайду жарт, який звучить образливо, будучи висмикнутним з контексту, а потім буду говорити і думати тільки про нього! Я чув, що одне образливе слово може поховати цілу книгу!”
– Редагування своєї власної історії
“Все не так уже й погано! Я знаю, що я намагався покінчити життя самогубством минулого місяця, але тепер мені вже краще! Цілком імовірно, що якщо я продовжу в тому ж дусі, все врешті-решт спрацює саме! Я візьму велику паузу, і продовжу проявляти інтерес до тієї дівчини, так що в підсумку вона сама прийде!”
– Впевненість, що будь-яка зміна себе – це зрада справжнього себе
“Ага, тобто я повинен облишити всі свої комікси і замість цього працювати по 6 годин на день в спортзалі? І користуватися автозагаром як всі ці придурки з телешоу? Тому що це єдина альтернатива”.
І так далі. Пам’ятайте, страждання – це зручно. Ось чому багато людей віддають перевагу саме їм. Щастя вимагає зусиль.
І сміливості. Неймовірно зручно знати, що якщо ти нічого не створиш в цьому житті, то ніхто не зможе занапастити те, що ти створив.
Наскільки простіше просто сидіти на дупі і критикувати те, що створюють інші. Кіно дурне. Ось ця парочка дітей погано вихована. Відносини цієї пари загрузли в плутанині. Цей багач дріб’язковий як людина. Той ресторан – відстій. Цей інтернет-письменник – кретин. Я краще залишу під його роботою коментар, в якому зажадаю від сайту, щоб його звільнили. Бачите, я щось створив.
А, почекайте, я забув про це згадати? Так, все, що б ви не намагалися побудувати або створити – чи то вірш, новий навик, нові відносини – ви негайно виявите себе оточеними “не-творцями”, які лаятимуть те, що ви зробили. Може бути за вашою спиною, але вони будуть це робити. Ваші п’яні друзі будуть проти вашої тверезості. Ваші товсті друзі не захочуть, щоб ви почали новий фітнес-режим. Ваші безробітні друзі не захочуть бачити ваше занурення в кар’єру.
Просто пам’ятайте, – вони просто висловлюють свої власні страхи, з тих пір як обсирання роботи інших людей стало ще одним виправданням для байдикування.
“Чому я повинен створювати щось, якщо те, що створюють інші, відстій? Я б уже написав роман, але я збираюся почекати чогось хорошого, я не хочу писати чергові “Сутінки”!
І доки він нічого не виробляє, він досконалий і далекий від докорів. І навіть якщо він зробить що-небудь, він переконається, що зробив це з окремою іронією. Він зробить це навмисне погано, щоб всім було ясно, що це не справжня спроба. Що справжня спроба буде неймовірною. Не як те лайно, яке ви робите.
Почитайте коментарі до наших публікацій – завжди одне і те ж: Cracked повинен звільнити цього колумніста. Цей гівнюк повинен перестати писати. Не знімайте більше відео. Всі коментарі зводяться до одного: “Перестаньте творити. Це відрізняється від того, що зробив би я, а увага, яку ви отримуєте, змушує мене переживати за себе”.
Не будьте такою людиною. Якщо ви така людина, не будьте нею більше. Це те, через що люди вас ненавидять. Це те, через що ви ненавидите себе.
То як щодо такого: один рік. Кінець 2013 року – наш дедлайн. Або рік з того моменту, коли б ви це не прочитали. Поки інші люди говорять “У цьому році я скину 15 кілограмів”, я пропоную дати обіцянку зробити довбане “що-небудь” – додати будь-який навик, будь-яке поліпшення вашого людського інструментарію. І робити це досить добре, щоб справити враження на людей. Не питайте мене, що саме, – чорт, виберіть що-небудь рандомно з того, що ви не знаєте. Запишіться на карате, на бальні танці, на гончарну майстерність. Навчіться випікати. Побудуйте шпаківню. Навчіться робити масаж. Вивчіть мову програмування. Зніміть порно. Станьте супергероєм і боріться із злочинністю. Започаткуйте відеоблог на YouTube. Пишіть для Cracked.
Ключовий момент у цьому, що я не хочу, щоб ви зосереджувалися на чомусь глобальному, що ви хочете, щоб з вами трапилося (“Я збираюся знайти дівчину, я зароблю купу грошей…”). Я хочу, щоб ви сконцентрувалися на тому, щоб дати собі навик, який зробить вас ще більш цікавим і цінним для інших людей.
“У мене немає грошей, щоб заплатити за кулінарні курси”. Тоді погугліть “Як готувати”. Вони тепер навіть фільтрують порно, так що тепер стало ще простіше. Чорт забирай, ви зобов’язані вбити всі ці відмазки. Або вони вб’ють вас.
Вам нема чого втрачати, а світ має потребу в вас!
