Її щоденник:
«Сьогодні ввечері мій чоловік поводився дуже дивно. Ми домовилися повечеряти в нашому улюбленому ресторанчику.
Я цілий день ходила по магазинах з подружками і трохи запізнилася в ресторан, думала, що його засмутило саме це. Розмова не клеїлась, і я запропонувала переміститися в більш тихе місце, щоб ми могли спокійно поговорити. Він погодився, але говіркішим від цього не став. Я запитала його, що трапилося, а він сказав, що нічого не сталося. Я запитала його, чи винна я в тому, що він засмучений. Він сказав, що зовсім не засмучений, що я ні в чому не винна і що турбуватися абсолютно нема про що.
По дорозі додому я сказала йому, що люблю його. Він посміхнувся і продовжував стежити за дорогою. Я не можу пояснити його поведінку, не можу зрозуміти, чому він не відповів, що теж любить мене. Коли ми прийшли додому, я відчула, що зовсім втратила його, що він не хоче мати зі мною нічого спільного. Він просто тихо сидів на дивані і дивився телевізор. Він все так же здавався таким далеким і відстороненим. Нарешті все так же в повній тиші я сказала, що йду спати.
Через 15 хвилин він теж прийшов в спальню. Я відчувала, що його щось турбує і його думки витають десь далеко звідси. Він заснув, а я проплакала півночі. Я не знаю, як мені бути. Я знаю, що в думках він десь в іншому місці. Моє життя руйнується …»
Його щоденник:
«Мотоцикл так і не заводиться, і я не можу зрозуміти чому».