13 правил, коли опускаються руки

13 правил, коли опускаються руки

Вони допоможуть не лише в критичних ситуаціях, а й просто в житті.

Так, знаємо, в інтернеті зараз мільйон порад і правил, які хто тільки не складає, обіцяючи моментальне «покращання» і швидку допомогу в скрутну хвилину. Проблема в тому, що вони здебільшого розраховані на якусь надлюдину – «усвідомлену», мотивовану, високодуховну, безгрішну, яка не має слабкостей і здатна змінити все однією лише силою думки. Але ми – земні жінки, і з нами це не працює. Авторка Поліна Гавердовська добре це розуміє і якраз написала для нас, звичайних жінок, текст про те, що дійсно важливо пам’ятати у дні, коли опускаються руки.

1. Колись ти зрозумієш, що залишилася сама. Насправді ти завжди була сама, але це розуміння зазвичай спізнюється.

Батьки помирають, діти виростають, чоловіки змінюються, кохані зраджують. Або ти сама від них ідеш, бо вони стали чужі. Зламатися може все, що працювало ще вчора. Не важливо, з якої причини, просто пам’ятай: самотність завжди за спиною, як зима. Зрілість – це здатність бути самою, не драматизуючи.

2. Усіх, крім найрідніших, можна замінити. Ніхто й ніщо не буває в єдиному екземплярі.

Впускай нових людей у своє життя, навіть якщо не розумієш, що у вас спільного. Якщо ти колись все ж залишишся сама, широке коло знайомств та інтересів тебе і врятує.

3. Завжди пробуй нове: їжу, одяг, маршрути, гаджети, активності, фільми, книги, теорії та пояснення всесвіту.

Мозок – як лінива жуйка. Чим далі, тим більше він хоче гнутися лише в одних і тих самих місцях, решта наших звивин не прагнуть надриватися. Не дозволяй мозку прикипіти до тих самих речей, задоволень, шляхів, способів і трюків. Завжди пробуй нове, особливо коли тобі ліньки, страшно чи не хочеться. Якщо ти колись все ж залишишся сама, це теж тебе врятує.

4. Пробач усім, кому можеш, решту забудь. Забуття – найкраще покарання та найкращі ліки. І ніколи ні з ким не сперечайся, краще зроби манікюр

5. Поспішати нікуди. Все, що відбувається швидко, живе недовго. Якщо справді чогось хочеш, зробиш.

Якщо розхотіла, значить, було не потрібне. Ризиковані бажання та вчинки відкладай, дай їм «відлежатись». Роби те, в чому тне впевнена, лише якщо бажання невідступно переслідує тебе довгий час.

6. Цей пункт доповнює попередній: якщо дуже хочеш чогось і вважаєш правильним – роби.

Бажання – це і є життя. Давай бажанню жити всередині та стеж за ним. Якщо не зникло – слідуй за ним.

7. Не здавайся, поки чогось хочеш.

Успіх – це досвід, тобто кількість повторень. Будь-яка невдача – від нестачі досвіду і компенсується ним. Сміливість та ризик – це досвід. Те, що часом виглядає як несусвітне нахабство, – це досвід. Стійкість, терпимість, вміння прощати та незалежність – все це теж досвід. Головне, не здаватися, поки чогось хочеш.

8. Ніщо не кінець, навіть кінець.

Пам’ятай про це у розпачі, у горі і якщо колись все ж залишишся сама. Неодмінно буде день, коли ти скажеш: «Все на краще!». Ніщо не кінець.

9. Ніщо не кінець, але кінець близький.
І корисніше думати, що він може бути й завтра. Тоді легше дотримуватися перелічених пунктів.

10. Роби що хочеш, але потурбуйся про своє тіло, інакше воно помститься.

Несподівано. Візьми за звичку слухати, чого воно хоче, і виконувати це. Якщо ти ніколи не слухала тіло і не знаєш, як воно розмовляє, почни з простих речей на зразок лісових прогулянок, плавання чи йоги. Далі все складеться: тіло чекає, щоб його почули.

11. Романтика, любов і пристрасть – це чудово.

Але якщо плутати їх із сексом, можна надовго залишитися без нього. А це безглуздо і шкідливо. Зроби так, щоби у тебе був секс. Нехай романтика і кохання, прийшовши, застануть тебе в ліжку з новим коханцем.

12. Останнє, про що варто перейматися: що подумають про тебе люди.

Люди думають лише про себе, а про тебе – лише міряючи по собі. Тобто вони не думають ні про тебе, ні про одне одного. Роби, що хочеш, і дивися пункт 7.

13. Бійся впевненості.

Впевненість початок маразму. Сумнівайся, допускай інші варіанти, залишай відкритими шляхи відступу собі та іншим. Я маю сумнів у кожному пункті, який я написала. Але зараз, мабуть, все залишу як є. Якось я колись залишусь сама, перевірю, чи написане мене врятує…

Єдиний пункт, у якому я не маю сумніву: бережи друзів. Друзі – єдине, що варто накопичувати. Коли мене охоплює відчуття, що я залишилася зовсім одна, тут же звалюються друзі галасливо і кричать: «Ти зовсім очманіла! У тебе ж є ми». І це правда…

Джерело