Затяті романтики, які вірять у те, що кохання – це доля, не бачать хороших та поганих рис свого партнера та схильні заплющувати очі на проблеми в стосунках замість того, щоб працювати над ними.
Чи траплялось вам скаржитися друзям на труднощі в стосунках, на що вони лише знизували плечима? Чи дивувались ви, коли ваш друг закохувався в людину, яка йому геть не підходить, але згодом їхні стосунки лише міцнішали?
Психологи виявили два підходи до стосунків, які визначають, як ми обираємо собі партнера і якими будуть наші стосунки згодом.
Одна шкала оцінює, яку роль ми відводимо першим враженням і ознакам сумісності з партнером. Друга – наскільки ми здатні працювати над проблемами у стосунках.
Ці дві шкали дозволяють визначати, чи уникатимемо ми розмов з партнером, чи шукатимемо недоліків там, де їх може й не бути, і чи схильні ми “бігти” від стосунків, коли щось пішло не так.
Відмінності у цих поглядах також пояснюють, чому нас так часто дивує романтичний вибір знайомих чи друзів.
Чи вірите ви у кохання з першого погляду? Чи в те, що стосунки можуть з часом покращитися, якщо докладати зусиль?
Щоб дізнатися, якого підходу дотримуєтесь ви, пройдіть ці два опитування.
Анкета 1 “Ідеальний партнер”
Дайте відповідь на такі запитання за шкалою від одного до семи, де один – категорично не згоден, а сім – повністю погоджуюсь.
1. Успіх романтичних стосунків залежить насамперед від того, чи “підходять” партнери одне одному.
2. Десь у світі є людина, яка є для мене ідеальним (або майже ідеальним) партнером.
3. У шлюбі багато людей виявляють (а не будують) глибокий інтимний зв’язок зі своїм чоловіком або дружиною.
4. Дуже важливо, щоб чоловік і жінка були пристрасно закохані одне в одного, коли вони одружуються.
5. Я не міг би одружитися з кимось/вийти заміж за когось, у кого я не закоханий/а.
6. Містера або Міс ідеал не існує.
7. Я очікую, що мій майбутній чоловік або дружина будуть найкращою людиною, яку я коли-небудь зустрічав/ла.
8. Люди, які шукають свою ідеальну пару, марнують час.
9. Багато шлюбів розпадаються, тому що партнери не підходять одне одному.
10. Зв’язок з деякими людьми існує навіть до того, як ви познайомилися з ними.
Оцінювання: складіть відповіді на запитання 1, 2, 3, 4, 5, 7, 9 і 10. Відповіді на запитання 6 і 8 відніміть від 8 і додайте до попередньої суми. Наприклад, якщо ви відповіли “6”, до загальної кількості балів треба додати “2”. Щоби отримати середній бал, розділіть загальну суму на 10.
Анкета 2 “Робота над стосунками”
Дайте відповідь на такі запитання за шкалою від одного до семи, де один – категорично не згоден, а сім – повністю погоджуюсь.
1. Успіх у романтичних стосунках насамперед залежить від того, наскільки партнери готові працювати над ними.
2. Зусилля в роботі над стосунками у шлюбі відіграють більше значення, ніж первісна сумісність.
3. Любов не знаходять, її виховують.
4. Якби люди намагалися покращити стосунки, більшість шлюбів не розпадалась би.
5. Я міг/могла б мати щасливі стосунки з більшістю адекватних людей.
6. Більшість шлюбів зазнає невдачі через те, що партнери не бажають докладати зусиль.
7. Наскільки добре ви знаєте людину, залежить від того, як довго ви з нею спілкуєтесь.
8. Теоретично я міг/могла би бути задоволений/а шлюбом із випадковою людиною.
9. Щоби пізнати свого партнера потрібен час.
Результат: складіть всі відповіді і поділіть суму на 9.
Обидві анкети застосовує у своїх дослідженнях стосунків і довголіття психолог Рене Франюк з Університету Аврори в штаті Іллінойс.
Франюк називає їх “ідеальний партнер” і “робота над стосунками”, тоді як інші дослідники для схожих тестів використовують назви “доля” і “зростання”.
Коли в стосунках настають труднощі, партнери, які вірять у те, що відносини можна покращити, справляються з кризою краще
Якщо ви набрали більше балів за шкалою “ідеальний партнер”, не варто дивуватись. Як пояснює Франюк, це поширена ситуація.
“Люди вважають, що вони вірять у роботу над стосунками, але в глибині душі багато хто підтримує ідею “другої половинки”. Слова “ідеальний партнер” або “споріднення душ” відштовхують людей, тому що всі розуміють, що вони лунають не науково”, – пояснює дослідниця.
“Однак ми все одно віримо в романтичне кохання, і це не дивно, адже вся наша західна культура підштовхує до цього”, – додає Франюк.
Але про що насправді свідчать отримані вами бали? Коли у стосунках настає складний період, партнери, які мають вищий середній бал за шкалою “робота над стосунками”, як правило, краще справляються з кризою.
Насправді, сама наявність проблеми, над якою потрібно працювати, може покращити стосунки.
Адже вона змушує пару зосередитися на стосунках і на спільній роботі над ними.
Що більше зусиль і часу партнери вкладають у стосунки, то більш відданими вони стають одне одному. Труднощі їх не лякають.
Саме тому ті, хто вірять у зростання стосунків, не надають великого значення розбіжностям у характері чи звичках. Для них сумісність – це те, що виникає з часом, і те, заради чого варто попрацювати.
Прихильники ідеї “спорідненості душ” можуть кинути партнера, якщо в стосунках щось пішло не так
А от ті, хто вірять у зустріч ідеального партнера, поводяться зовсім інакше.
Проблеми в стосунках, насамперед на початку, переконують таких людей, що вони помилилися в партнері і він чи вона, напевно, не є їхньою долею.
Вони можуть казати, що партнер “ніколи насправді не розумів їх” або що проблема є “доказом того, що вони не підходять одне одному”.
Як з’ясувала Франюк, таке часто трапляється й з парами, які насправді є цілком сумісними.
Ба більше, люди з такими переконаннями часто не зважають на почуття своїх партнерів і можуть завершити стосунки у геть не шляхетний спосіб.
Вони можуть уникати будь-якого спілкування зі своїми колишніми, доки ті не припинять спроб поговорити. І це логічно.
Якщо людина вважає, що її обранець не є ідеалом, визначеним долею наперед, то навіщо взагалі робити будь-які зусилля, щоб зберегти стосунки, або принаймні пояснювати людині, чому ти йдеш.
“Вони не вважають це поганим вчинком”, – пояснює Джілі Фрідман, психолог із Коледжу Святої Марії в Меріленді, яка вивчає соціальне неприйняття.
“Але якщо людина переконана в тому, що над стосунками треба працювати, вона відчуватиме, що розрив відносин без будь-яких пояснень – це погано”.
Ті, хто вірять, що щасливе кохання – це доля, схильні замовчувати проблеми в стосунках, а це лише погіршує ситуацію
Але якщо партнери не розійдуться, вони продовжують вірити в те, що знайшли своє “справжнє” кохання, і не зважатимуть на проблему.
“Ті, хто вірять у долю, схильні вибачати партнеру й уникати сварок, тому що вони бажають вірити, що не помилися і знайшли свою рідну душу”, – пояснює Франюк.
Це непогано для невеликих розбіжностей. Але якщо ви постійно уникаєте конфліктів, ваші стосунки ризикують перерости на токсичні.
Наслідки цього можуть бути дуже серйозними. Партнери, які вірять у долю в стосунках, можуть протягом тривалого часу заплющувати очі на проблеми, обманюючи себе, що у них все добре.
“Ми виявили, що чим довше такі пари залишаються у проблемних стосунках, тим вищий ризик випадків насильства”, – зазначає Франюк.
“Вони недооцінюють проблему, можуть постійно давати партнеру другий шанс або вибачати йому, що може призвести до небезпечних ситуацій”, – каже дослідниця.
Погляди на романтичні стосунки практично не змінюються протягом життя. Тобто якщо людина вірить у справжнє кохання, вона буде вірити в нього все життя.
“Після 20-30 років особистість людини практично не змінюється. Як і характер, стратегія побудови стосунків закладається в ранньому віці, діти засвоюють поведінку, яку вони бачать у своїй родині”, – каже Франюк.
Віра в те, що відносини можна покращити, сприяє спілкуванню між партнерами та тривалому задоволенню від стосунків
Утім, ці два підходи не обов’язково мають бути взаємовиключними.
“Ви можете вірити, що стосунки покращуються, якщо пара докладає зусиль, але також бути переконаним у тому, що для кожної людини є своя “ідеальна пара”, – зазначає психолог Джілі Фрідмен.
“Навряд чи хтось може повністю виключати розвиток у стосунках. А минулий досвід, безперечно, впливатиме на нові відносини”.
Тому навіть якщо людина вірить у романтичне кохання, вона не обов’язково кине свого партнера без попередження або не намагатиметься працювати над проблемою у стосунках.
Кажуть, що шлях справжньої любові завжди тернистий.
Але що більше ми знаємо про свої погляди на стосунки, то вправніше поведемо свій корабель неспокійними хвилями океану кохання.