Усі ми прагнемо кохати й бути коханими. Проблема лише в тім, що на шляху до щасливої любові стоїть забагато перепон, хибних уявлень і патріархальних стереотипів. Особливо, якщо ми народилися дівчатками. Тож сьогодні разом ми пропонуємо вам позбутися ілюзій, що перешкоджають побудові приємних і плідних стосунків, за допомогою книги «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки».
Авторка Анна Топіліна наразі працює у сфері соціальної допомоги дітям у кризових ситуаціях і здобуває ступінь магістра із сексології в університеті Мальме.
Анна аналізує власний досвід та намагається розібратися, чи щось із накопичених людством знань і мудрості (а надто — немудрості) про жінок, чоловіків та їхні взаємини можна систематизувати, впорядкувати і практично використати для створення «єдинорога» наших часів — здорових стосунків.
Тривала, серйозна, саркастична, відверта і болісна розмова з собою перетворилася на книжку, яка не дасть усіх відповідей, але допоможе поставити правильні запитання і утвердитися в тому, що ти завжди інтуїтивно розуміла про суспільний і культурний тиск, міф про романтичне кохання, здорові та нездорові стосунки, тривожні маркери на перших етапах знайомства, уміння вчасно піти, буття собою і спроби змінити іншого, баланс і динаміку сил у парі, повагу до власних кордонів, тіло та секс у стосунках і решту речей — таких очевидних, що ми схильні про них забувати, відкидаючи всі шанси на своє персональне, крафтове, унікальне «довго і щасливо». А ми його, чорт забирай, варті!
Пам’ятка. Простий спосіб визначити, чи хороші в тебе стосунки
Якщо ти:
- не говориш із подругами ні про що, крім перипетій у стосунках, відчайдушно намагаєшся з’ясувати за допомогою третіх осіб відповіді на одвічні запитання штибу «як він до мене ставиться?», «що це було?», а головне — «що ж йому, собаці, треба?»;
- щосили намагаєшся вибити з подруг підтвердження тези «насправді він солоденький котик і любить мене, просто в дитинстві його ображала мама (тато, дідусь, сусідка по парті), тому він поводиться як скажений пес, ой, тобто не довіряє людям»;
- постійно питаєш сторонньої думки про ситуації, що між вами виникають, істерично телефонуєш друзям, коли він укотре встругнув якусь капость або своєю поведінкою підкинув тобі задачку для роздумів,
— істинно глаголю, нічого, крім сіпання ока і передчасної сивини, із цих стосунків не вийде.
Чому? Бо це як мінімум означає, що партнер:
- спричиняє постійний дискомфорт;
- незрозумілий, як вміст чорної скриньки;
- неспроможний комунікувати,
— інакше всі ці запитання можна було б принести особисто йому і з ним їх розв’язати. Щоправда, є й інший варіант. Партнер може бути настільки ненадійним і невмотивованим продовжувати взаємини, що ти наперед відчуваєш: будь-які з’ясування стосунків і «розхитування човна» можуть призвести до швидкого й неминучого кінця — і просто не хочеш це визнавати.
Правда в тому, що хороші комфортні взаємини з дієвою й відкритою комунікацією не додають у спілкування з третіми особами взагалі нічого нового. Вони не стають головною темою для розмов у компанії, не перетворюються на інформаційний привід. Коли в тебе хороші стосунки — про них нема що сказати, окрім як «у нас усе чудово (вставити історію про те, як збули вихідні чи зустрілися зі спільними друзями)». На цьому запитання закривається, й можна сміливо обговорювати з подругами улюблені книжки, одяг і останні досягнення науки. Ага, все отак-от просто.
Десять ознак жінконенависника
Найогидніший тип чоловіків, із яким тобі абсолютно точно не варто мати нічого спільного, — це жінконенависники. Ні, це не ті парубки, що бродять із сокирами темними провулками, щоб убивати і ґвалтувати жінок. Звичайнісінькі чоловіки, наші родичі, колеги, знайомі й друзі можуть страждати на мізогінію — тобто ненавидіти чи зневажливо ставитися до жінок. Вони можуть поводитися вкрай ввічливо і делікатно, але їхнє ставлення до жінок як людей другого сорту завжди досить легко зчитується.
Наприклад, за ознаками, наведеними нижче.
- Він презирливо відгукується про жіночі розумові здібності та вважає, що жінкам не місце в певних професіях чи ситуаціях, а також знецінює досягнення жінок.
- Він вважає порівняння з жінкою образливим («як баба»). Він розповідає сексистські анекдоти, у яких жінки постають дурними і другосортними істотами.
- Він спілкується з жінками покровительським поблажливим тоном. Він «менсплейнить», тобто пояснює жінкам те, в чому вони апріорі краще тямлять.
- Він вважає, що місце жінки — на кухні, з дітьми або в кращому разі на спеціальних жіночих роботах.
- Він вживає вислови на кшталт «слабка стать», «окраса колективу» і часто використовує принизливі приказки й афоризми про жінок.
- Він переконаний, що призначення жінки — задовольняти його потреби, обслуговувати його, тішити його око тощо.
- Він упевнений, що все, що роблять жінки, вони роблять для нього чи інших чоловіків.
- Він гидує жіночою фізіологією: місячними, вагітністю тощо.
- Він погано відгукується про жінок у власному житті.
- Він переконаний у вищості й особливому статусі чоловіків у суспільстві.
Ти — жінка і маєш право обирати, причеплятися, відмовляти й шукати недоліки.
Ти — жінка, і ти не зобов’язана з першого погляду розпізнавати всі варіанти людського свинства.
Ти — жінка, і ти можеш сказати «ні» будь-якої миті, без причини, без виправдань і без жалю.
