Мені подобається таке кохання, яке часто називають старомодним.
Коли є трепет, ніжність і повага.
Коли чоловік ставиться до жінки як до тендітної вази, він піклується про неї і боїться торкнутися, а якщо і робить, то тільки з ніжністю.
Коли жінка почувається безпечно поруч з чоловіком і готова слідувати за ним, куди б він не пішов.
Коли позашлюбні стосунки стають етапом для сім’ї, а не просто способом насолоджуватися днями чи ночами.
Коли союз будується на спорідненості душ, а не на бажаннях тіла.
Коли “в хворобі, в здоров’ї, в бідності та в багатстві” – це не просто слова, а принцип життя.
Коли хочеш бути разом не тому що так зручно, а тому що не уявляєш свого життя один без одного.
Коли кохана людина стає твоїм прихистком, а не іншим джерелом проблем.
Коли в тебе не тільки романтичні стосунки, але й міцна дружба.
