Деякі з нас ввічливе звернення «Вибачте, будь ласка…» використовують частіше, ніж того вимагають обставини. Часом і зовсім «не за призначенням», а як виправдання, ніби просячи прощення за те, що взагалі посміли звернутися до оточуючих. Одні поводяться настільки байдуже щодо інших, що перебувати з ними поруч неприємно, а то й зовсім неможливо. Інші, напроти, переживають, що можуть доставити незручність оточуючим. Їм живеться набагато складніше. Звідки береться прагнення постійно вибачатися і як перестати бути без вини винною?
1. Тяжке дитинство
У більшості людей, схильних постійно відчувати почуття провини, така «звичка» виникає змалку. Як правило, її формують батьки, що пред’являють до дитини завищені вимоги.
Дітей у таких сім’ях дуже рідко хвалять, оскільки гарна поведінка вважається нормою. А від найменшої помилки чи провини різко засуджують. Подорослішавши, людина очікує від оточуючих такого ж ставлення, і, намагаючись заслужити їх прийняття, поспішає з вибаченнями щоразу, коли їй здається, що своїми діями вона доставляє іншим незручність.
Подобатися всім без винятку — нездійсненне завдання, оскільки різні люди можуть мати абсолютно протилежні точки зору.
- Далеко не завжди можна передбачити, чого від тебе очікують люди. Деякі самі не розуміють, чого вони хочуть, тому не варто витрачати час на розгадування подібних загадок.
- Здорова самооцінка пов’язана з визнанням у себе як позитивних, так і негативних рис. Ти не зобов’язана бути ідеальною. Будь-яка негативна риса за певних обставин виявляється плюсом: наприклад, зануди відрізняються пунктуальністю і старанністю; імпульсивні люди мають високу швидкість реакції, яка часто виручає їх, особливо у моменти небезпеки.
- Прагнення орієнтуватися на думку оточуючих – ознака інфантильності. Доросла людина приймає за точку відліку свій досвід, у процесі якого у нього склалися певні цінності. Намагайся виходити з того, що ти маєш право на власну лінію поведінки, тому не повинна вибачатися перед тими, у кого вона інша.
2. Хто винний і що робити?
Пошук винних – не завжди завдання номер один. Набагато важливіше — постаратися знайти вихід із ситуації, відклавши зайві емоції.
Якщо тебе хвилює своя репутація, подумай про те, що в очах оточуючих раціональна людина, яка не схильна до сентиментів, виглядає більш надійною і привабливою, ніж та, хто прагне бути непомітною. Надзвичайно совісна людина сприймається, як слабка або як ханжа, що бере на себе функцію морального судді, коли його ніхто про це не просить.
Коли йдеться про проблеми у відносинах або в робочому колективі, винуватцем не може бути одна людина. Беручи відповідальність виключно на собі, ти тільки посилюєш проблему.
- Ефективний спосіб розв’язання колективних проблем — мозковий штурм. Щоб ця стратегія працювала, необхідно пропонувати якомога більше різних варіантів безоглядно на ті, чи подобаються вони колегам, виглядають чи зухвало або мають ще якісь обмеження. При колективних обговореннях проблем почуття провини й особистої відповідальності не доречні.
Звичка вибачатися може виглядати як прагнення виправдатися. Так, ти хочеш сподобатися іншим, але досягаєш протилежного ефекту. Регулярні вибачте і вибачте — лише слова, які для інших можуть звучати як спроби уникнути повної свободи дій щодо виправлення ситуації. Подивись на своє хронічне почуття провини з незвичного ракурсу: воно спрощує твоє сприйняття світу, роблячи його чорно-білим, лишаючи півтонів і деталей. Дуже дорога плата за бажання бути зручною для інших!
3. Право на помилку
Хронічне почуття провини і страх помилитися наносять більше шкоди, ніж самі помилки, оскільки виключають можливість творчості, змушуючи діяти за шаблоном.
Постійно переживаючи за правильність своєї поведінки, ти тільки створюєш напруженість. Так, дуже сором’язливий гість приносить господарям більше клопоту, ніж той, хто випадково розлив чай, розповідаючи анекдот і жестикулюючи. Більш того, намагаючись уникнути спонтанності, ти заганяєш себе в рамки консерватизму, відкидаючи чужі свіжі ідеї і не дозволяючи собі приймати сміливі рішення.
Стався до помилок, як до стимулу для самовдосконалення. Роблячи так, ти отримуєш цінний досвід, який допомагає стати мудрішими і уникнути аналогічних промахів у майбутньому — і рухатися далі.
Запам’ятай: не помиляється той, хто нічого не робить і ні до чого не прагне. До речі, багато твоїх помилок не помічають оточуючі. Навіщо ж поспішати з вибаченнями?
Перш ніж в черговий раз вибачатися, подумай: ти насправді в чомусь винна і відчуваєш сором або просто боїшся зіпсувати відносини з людиною? Якщо не сумніваєшся у своїй правоті, спокійно і чітко викладай аргументи. Висловлювати свою думку — не означає знаходити ворогів. Покажи себе не млявою, а гідним опонентом, котрий здатний відстоювати свою позицію, а й готовий прислухатися до співрозмовника. Так ти завоюєш увагу.
