Що таке почуття провини? Як розрізнити, що твоя вина здорова? Що робити, якщо відчуваєш провину?
Почуття провини знайоме нам усім з дитинства. Розбивши улюблену мамину вазу, посварилася з подругою через дрібниці та багато інших ситуацій, у які ми потрапляємо. Наразі ми всією країною потрапили у недитячу, страшну ситуацію – триває війна. Хтось переїхав у безпечне місце і тепер почувається винним. Хтось зашивається на роботі, але відчуває себе недостатньо корисним, тому ще й волонтерить. А хтось волонтерить, з останніх сил знаходячи необхідне, і може відчувати вину, що робить недостатньо.
Все це – почуття провини. І воно може зробити нас більш продуктивними, а може – навпаки, знищити нас.
Почуття провини, як розрізнити та що робити
Вина – це самосвідома емоція, така сама, наприклад, як сором, збентеження, гордість. Вона також включає роздуми про себе. Людина здатна відчувати вину з різних причин. Наприклад, сюди входять вчинки, які вона зробила, або – не зробила, нездатність зробити щось, та навіть морально неправильні думки.
Коли один шкодить іншому, почуття провини – це абсолютно природна емоційна реакція. Якщо її немає при повному розумінні шкідливості вчинку – це вже патологія.
Почуття провини зосереджується на особистості, але має також і соціальну значущість: воно допомагає нам виконувати важливі міжособистісні функції, наприклад – заохочує помиритися з тим, з ким посварилися, перешкоджає вчинкам, які є морально неприйнятними. Проте, існує ще й надлишок почуття провини. Про нього ми також поговоримо.
Чи може почуття провини бути корисним?
Почуття провини справді може бути корисним. Наприклад, воно мотивує вибачитись, виправити помилку, поводитися відповідально перед собою та іншими. А внаслідок цього – допомагає нам не лише стати кращими, а й зберігати соціальні зв’язки. Також почуття провини не дає психічно нормальній людині шкодити іншим – наприклад, пертися в іншу країну грабувати та вбивати мирних людей. Не будемо тицяти пальцями, ми всі знаємо про кого йде мова.
Хто не має почуття провини?
Якщо ми вже заговорили про орків, то не всі люди здатні відчувати вину. Наприклад, відсутність докорів сумління та почуття провини, бажання вихвалятись злочинами, притаманне психопатам, соціопатам та москалям. Таких людей треба лікувати.
Що таке вина вцілілого?
Це емоційний досвід, який є результатом того, що людина залишилася неушкодженою щодо інших, у важкій та небезпечній ситуації. Наприклад, пережила бомбардування, у той час, як всі навколо загинули. Ця людина відчуває вину, незважаючи на те, що вона не відповідає за смерть інших.
“Здорова” та “невротична” провина: думка експертів
На думку психологів, існує два типи провини:
- здорова;
- невротична.
Здорова провина
- Наприклад, ви розбили улюблену чашку знайомого. Ви відчуваєте вину за необережність. Вибачилися, придбали нову чашку чи компенсували втрату грошима. Тобто існує кілька способів, щоб позбутися цієї провини.
- В умовах війни ви можете відчувати провину, якщо переїхали на більш безпечне місце, а батьки залишилися в окупації. Це було їхнє доросле рішення, але вам від цього не легше.
Корисний спосіб позбутися цієї провини – допомогти іншим. Наприклад, віддати частину коштів на ЗСУ, піти у волонтери, здати дах чи допомогти адаптуватися іншій батьківщині в нових умовах.
Невротична вина
Якщо допомога іншим не лишила вину, то ви взяли на собі нездорову відповідальність. Це погано лише для вас. Позбутися невротичної провини допоможе психотерапія переживання горя. Якщо зараз немає можливості звернутися до спеціаліста, то спробуйте поговорити з собою:
«У тебе є класна риса – відповідальність. Це твоя сила та вміння. Це частина тебе. Не потрібно себе змінювати. Проте після закінчення війни додому повернуться сотні військових, яких спустошила війна. Їх треба буде наповнювати. Це може бути твоєю місією. Проте якщо ти будеш порожній, то чи зможеш наповнити? Зроби, будь ласка, все можливе, щоб відновити свій внутрішній ресурс. Не хочеш для себе, зроби для тих, хто повернеться з війни і потребуватиме твоєї допомоги».
Наше тіло першим сприймає травму, та останнім відпускає. Важливо повертати тіло у звичні умови, давати йому звичні смаки, речі, щоб воно поверталося до життя. Активуйте свою тілесну пам’ять, а не відчуття провини.
Автор С. Савельєва