Чим більше над чимось тремтиш – тим більша ймовірність це втратити. Неважливо, що це: річ, робота, гроші, відносини з якоюсь людиною.
Це закон. Сильно переживаєш – неодмінно втратиш. Розбиваються саме улюблені чашки! І пляма виявляється не виводиться саме на самому дорогому костюмі.
Я в чотири роки вийшла погуляти в новій кофтині під настанови мами. І від надлишку обережності негайно впала в бруд, та так, що мене ще зверху хвилею накрило.
І страх щось втратити або зіпсувати негайно все псує. Втрачаєш саме ту роботу, через яку ночей не спав, тривожився. І псуєш саме ті відносини, які так боявся зіпсувати.
Легше треба; легше. Не треба занадто упиватися і чіплятися, не треба боятися втратити або забруднити.
Не втрачає зазвичай той, хто простіше до всього ставиться; впевнено і сміливо діє і не тремтить від страху.
Це страх втрати все псує. І заважає нам просто насолоджуватися тим, що у нас є. Білосніжною кофтиною, дорогою машиною, відмінною роботою або відносинами з коханою людиною.
Страх робить нас незграбними, змушує робити помилки або все перевіряти і лізти з питаннями: ти мене любиш? Ви мене не звільните? І наш бутерброд падає маслом вниз на нові штани начальника. Над якими він теж тремтів!
Страх втрати породжує втрату. Страх поразки – поразку.
Треба просто радіти тому, що є.
І не дуже сильно стискати пальці, утримуючи це.
