Якщо ви належите до того виду батьків, котрі постійно обіймають своїх малих, – то не припиняйте цього робити. За це діти вам ще подякують.
Згідно з даними нових досліджень, обійми як форма фізичної прив’язаності надзвичайно важливі для розвитку дитини. Прихильність, що виражається в доторках, зміцнює мозок малечі й вони зростають розумнішими.
Національна клінічна дитяча лікарня у штаті Огайо ініціювала це дослідження – участь взяли 125 малюків, як доношені, так і недоношені. Експеримент мав на меті проаналізувати, як незначні фізичні доторки впливають на розвиток мозку, а також сприйняття, чутливість та соціальну взаємодію.
Науковці дійшли до висновку, що тактильні моменти в дитинстві – годування грудьми, часті доторки, обійми посилюють зв’язки між клітинами мозку і дитина зростає швидше і набагато здоровішою.
Тобто, миле і любляче ставлення до дитини – це не лише природня річ, але й запорука майбутнього здорового дитинства.
Куратор дослідження, доктор Наталі Метр пояснює, що звичайні притуляння чи загойдування малюків на руках дуже позитивно впливають на зміни в мозку.
“Особливо тактильний контакт важливий для недоношених дітей – він допоможе малим швидше адаптуватися до соціуму та відповідати на його виклики, навідміну від тих дітей, які повних 9 місяців провели у материнській утробі”, – пояснила вона виданню Science Daily.
Що таке окситоцин?
Це – вид гормону, який у 1906 році відкрив сер Генрі Дейл. Він надзвичайно важливий при народженні дітей, допомагає матці скорочуватися, сприяє виробленню молока при грудному годуванню. А ще цей гормон забезпечує соціальну інтеракцію з близькими людьми, за турботу і піклування.
Викид гормону окситоцину допомагає матусям ладнати з дітьми на еволюційному рівні, він дає змогу людям виживати. Його ще кличуть “молекула любові” за його репродуктивну роль.
Біологія любові
Соціальні зв’язки необхідні для нашого виживання з двох причин: по-перше, бо допомагають накопичити досвід, і по-друге – полегшують розмноження, забирають тривожність і дратівливість. Впродовж еволюції відокремлення певних соціальних груп призводило до порушень у фізичному плані, розвитку і навіть вело до тваринної смерті.
Скажімо по-іншому: людина має бути соціальною істотою, ізоляція від суспільства не прийнятна для нас. Рівень окситоцину пов’язаний також із правдою – почуттям, необхідним для соціальної близькості та тісних емоційних стосунків.
Зв’язок “мама-дитина”
Впродовж вагітності
Коли говоримо про такий тип зв’язку, здорові стосунки провокують сильніший викид окситоцину, а він у свою чергу цей зв’язок поглиблює. Обійми, годування грудьми, навіть материнське молоко обох – маму і дитину – зв’язують ще більше завдяки окситоцину.
Відсутність обіймів може негативно позначитися на дитині: вона буде почуватися невпевненою, не зможе спілкуватися з дітьми, адже такі навички напряму залежать від рівня окситоцину. Наприклад, стреси під час вагітності відіб’ються на поведінці вже дорослої людини.
Після народження малюка
Після народження дитини зв’язок із матір’ю – це основа емоційного та соціального розвитку, вона допомагає вистояти у стресах. Рівень окситоцину у батьків 4-місячної дитини відповідав рівню прив’язаності малюка до батьків і чим вищим був окситоцин у мами, тим її зв’язок з дитиною був сильнішим.
Прості обійми з дитиною підвищують рівень окситоцину в крові, так між батьками і дітьми вибудовуються тісніші стосунки, знижується рівень стресу та можливих соціальних конфліктів у майбутньому.
Як висновок, кожного разу, коли ви обіймаєте чоловіка чи дружину, дитину чи іншу близьку людину, ви так не лише демонструєте прив’язаність до них, а й підвищуєте рівень їх окситоцину і загальне душевне здоров’я.
Любов і турбота – запорука гарного розвитку на кожному етапі життя. Отож негайно впроваджуйте їх у своє життя і ніколи не зупиняйтеся! Діти вам за них так багато подякують.
