Притча про те, що доля дає кожному щасливий шанс

Притча про те, що доля дає кожному щасливий шанс

Маленька сіренька курочка сиділа на галявинці поруч зі своїм курником і дуже сильно сумувала:

– Я бідна, нещасна. Півні мене не розуміють, кури мене ображають. В курнику темно, глухо, порожньо, сумно.

Загалом, сиділа вона і страждала. І в цей момент повз неї пролітала величезна біла птаха. Вона почула слова курочки, приземлилася поруч і сказала:

– Не переживай, курочко. Хочеш, я тобі допоможу полетіти в прекрасну країну, де ти будеш щасливою?

– Ні, – сказала сіра курка. – Це неможливо – курки не можуть літати.

– Ну і що? – відповіла біла птаха. – Я навчу тебе.

– Ні, – сказала сіра курка. – У мене дуже маленькі крила для цього.

– Не переживай, – промовила біла птаха. – Хочеш, я посаджу тебе собі на спину, і ми полетимо разом?

– Ні, – зітхнула сіра курка. – Я прилечу туди, і мені не буде де жити.

– Не переживай, – обнадіяла її біла птаха.

Я допоможу тобі зробити так, щоб у тебе було житло.

– Ні, – сказала сіра курка. – Що я буду робити одна? Мені буде сумно.

– Не переживай, – посміхнулася біла птаха. – Я допоможу тобі знайти півника.

– Ні, – сказала сіра курка. – А раптом цей півник виявиться злим і недобрим ?

– Не переживай, – зітхнула біла птаха. – Я навчу тебе жити так, щоб в твоєму житті зустрічалися лише чудові півні.

– Ні, – сказала сіра курка. – Таких птахів не буває

на світі.

– ТАК ПІШЛА ТИ ДО СРАКИ! – закричала біла птаха, розпустила величезні крила і полетіла …

А маленька сіренька курочка лише ще раз переконалася, який несправедливий світ, в якому вона живе і як погано до неї ставляться оточуючі.

Джерело