Наше життя ґрунтується на балансі. Баланс білків, жирів, вуглеводів є важливим для фізичного розвитку. Світла і тіні – для вражаючих картин та фотографій. Невдач і досягнень – це є саме людське життя. Варто одному елементу втратити рівновагу, як центральна фігура системи — людина отримує удар. Тривалий стрес саме так і впливає на нас: у невеликих дозах він здатний стимулювати психіку. У високих дозах він викликає емоційне вигорання.
Що таке емоційне вигорання?
Синдром емоційного вигорання – це стан виснаження, що є реакцією організму на тривалий стрес. Вигоряння постає як своєрідний захисний механізм організму, коли той здатний виконувати виключно базові функції без розтрати енергії на зайві рухи та емоції. Людина в такому стані відчуває апатію, яка не дозволяє повноцінно жити. Хіба може йтися про повноцінність, барвистість кожного дня, якщо відсутні емоції, бажання, сили щось робити?
Цей синдром часто сприймається як професійне захворювання, властиве переважно працівникам соціальної, медичної сфер. Тобто тих сфер діяльності, в яких обов’язковий міжособистісний контакт. Перебуваючи у постійній взаємодії з людьми, важко уникнути стресу. Особливо він великий для тих, хто вибирав свою сферу діяльності на поклик серця, сподіваючись щодня рятувати життя людей. А також навчати їхніх дітей та вислуховувати численні подяки. Оскільки реальність, як і її мешканці, не завжди відрізняється привітністю, часто доводиться стикатися з почуттям розчарування. А ще внутрішнього спустошення, неможливості реалізувати свій потенціал у повну міру. Такі емоції протягом тривалого періоду негативно позначаються на загальному стані людини. Іноді їх вплив особливо згубний, і стрес перетворюється на емоційне вигоряння.
Вигоріти може будь-яка людина: домогосподарка, чия праця недостатньо цінується; студент під час сесії чи здачі складного проекту; офісний працівник, який не отримує подяки за свою працю.
Вплив внутрішніх та зовнішніх факторів
До внутрішніх належать особистісні особливості.
Наприклад, вигоранню схильні ідеалісти, романтики і всі, хто помічають найменші помилки і бурхливо на них реагують. Не важко здогадатися, що емоційне вигоряння йде у зв’язку з перфекціонізмом. Однак неможливо завжди бути найкращим: ламаються навіть роботи. Зайва вимогливість себе, властива перфекціоністам, може бути як недолік, і гідність. У першому випадку вона штовхає до постійно підвищених вимог до себе, до зайвого стресу.
У другому ж варто лише трохи опустити планку, визнати себе людиною з правом на недосконалість, перфекціонізм здатний надати додаткову мотивацію для здійснення реальних завдань. Таким чином, перфекціонізм у компанії з реалістичним поглядом на світ та на себе допомагає підтримувати потрібний рівень. Перфекціонізм у поєднанні з марнославством та бажанням показати себе краще оточуючих – до вигоряння.
Що ж до зовнішніх чинників, то сюди можна зарахувати такі:
- Напружена праця;
- Тиск із боку начальства, колег тощо;
- Відсутність належної системи заохочення.
Як боротися із емоційним вигоранням?
Головний крок на шляху вирішення будь-якої проблеми – визнати її існування. Емоційне вигоряння – стан тяжкий. Незважаючи на те, що ВООЗ поки не визнала його самостійним захворюванням, вигоряння вважається одним із видів депресії та потребує серйозного відношення. Найкращим рішенням буде звернутися до фахівця, який допоможе розібратися з причинами та вирішити, що вам робити далі.
Якщо такий варіант не підходить, доведеться знайти підтримку у будь-якої близької вам людини – друга, мами або самої себе. Налаштуватись на контакт із самим собою особливо важливо. У жодному разі не можна звинувачувати себе в тому, як ви почуваєтеся. Всю негативну енергію краще спрямувати на якнайшвидше звільнення від вигоряння. Саме тому «зрозуміти та пробачити» має стати вашим девізом на цей час. Перше, що слід зробити, – з’ясувати, що конкретно призвело до вигоряння і подумати, як можна позбутися цієї причини.
Оптимальним варіантом буде виділити кілька годин, коли вас ніхто і ніщо не зможе потривожити. Взяти чистий аркуш паперу і сісти зручніше. На мозковий штурм може знадобитися чимало часу: крім очевидних факторів, описаних нами вище, емоційне вигоряння може спровокувати безліч непомітних одразу дрібниць. Зайвий інформаційний шум, щоденні сварки з хамуватими продавцями та нереалізовані дитячі мрії – список може бути як завгодно довгим. Головне, що ви повинні зробити, – продумати, як можна позбутися стресу. Якщо здається, що деякі його причини з вами назавжди, до них будь-якої миті можна змінити своє ставлення.
До того ж є кілька універсальних правил:
Фізична активність
Про користь фізичної активності кричали, кричать і будуть кричати з усіх кутів – і ми їх підтримуєм. Рух – це життя. Рух сприяє рятуванню від стресу, розслабленню м’язів та підвищенню самооцінки. Якщо ви вирішили впоратися з вигорянням, спорт – найоптимальніше рішення. Досить лише згадати про те, що вам допомагало раніше, і почати турботу про себе. Якщо ж активною людиною ви ніколи не були, можна почати з простого – ходьби. Поставте мету зробити не менше 5 тисяч кроків на день, встановіть спеціальний додаток на свій смартфон та стежте за виконанням плану. При цьому важливо не завантажувати себе сторонніми звуками, тому відмовтеся від навушників. Ваша мета – почути власний голос, власні думки, а це важко зробити, якщо увага віддана іншому.
Правильне харчування
Ще одна істина, що давно приїлася всім, при згадці якої любителі нічних вилазок до холодильника зневажливо морщаться. На щастя, піца не вимагає відмови – так само ви можете продовжувати їсти солоне, копчене, смажене, солодке і все те, що не вписується в традиційні канони правильного харчування. Головне правило – їсти шкідливу їжу в малих кількостях, віддаючи перевагу натуральним продуктам. Все добре в міру, і ви самі переконалися в цьому на особистому прикладі. Надлишковий стрес із мотиватора перетворюється на мучителя. А зайва доза шоколаду перетворюється на зайвий жир та проблеми зі здоров’ям.
Фільтрація думок
Емоційне вигоряння – той період, коли до власних думок особливо необхідно дослухатися. Навіть якщо вони обмежені однотонним цитуванням ваших дій типу «Я піднімаюся з ліжка», «Бачу птаха» та «Начальник незадоволений», до них слід дослухатися. Це – один з кроків на шляху до усвідомленості, життя зараз. Помічаючи конкретні думки, бажання, ви поступово почнете їх аналізувати, а аналіз саме те, що дозволить вам взяти контроль над ситуацією.
Хобі
Небезпека вигоряння криється у втраті життєвих орієнтирів – всього того, що щодня дає привід вставати з ліжка та діяти. Більшості з нас не дає лінуватись той факт, що їжа платна. Однак обмежуватися однією роботою не варто: швидше за все, у вас є або були певні хобі, які допомагають зайняти вільний час, тому звернутися до них буде відмінним рішенням. Якщо ж робота забирала всі сили, то настав час знайти щось крім професійної діяльності. За бажання сам процес пошуку хобі може бути не менш цікавим.
Рекомендації, на перший погляд, надто прості. Але чудово підходять для боротьби із синдромом саме завдяки своїй універсальності. Вони не вимагають великих витрат і однаково хороші як для профілактики, так боротьби. Звичайно, все індивідуально, і «дозування», а також конкретні методи варто вибирати, ґрунтуючись на своїх відчуттях.
Проте є одне універсальне правило, яке варто звернути увагу: до всього потрібно підходити з любов’ю. Постарайтеся прийняти і полюбити себе навіть у такому незвичному стані і пам’ятайте: все минає.
