Людина може бути щасливою лише в одному випадку — коли вона йде вперед і саме туди, куди хоче.
Неважливо куди, усвідомлює вона напрям руху або просто живе за інтуїцією. Головне – вона рухається. Постійно. Вона відкриває нові горизонти — нові справи та нових людей. Вона відкриває нову глибину у вже відомих справах та людях. Вона розширює свій світ. У будь-який бік. Але саме в той, в який підказує її душа, а не нав’язані стереотипи інших.
“Немає шляху до щастя, шлях – це щастя”
Будда
А для цього треба постійно розширювати свою свободу – лікувати свої страхи, неврози, комплекси; опрацьовувати колишні погляди та установки; пробувати нове та закріплювати вдало зроблене. Іноді повністю відмовлятися від старого і відкидати його, іноді піднімати стосунки з ним на новий рівень. Працювати, працювати і працювати – долати себе колишнього, перевершувати себе – підніматися все вище і вище своїх старих обмежень, слабкостей, невігластва. Все те, що колись Ніцше назвав «шлях до Вищої Людини».
Зовні це можуть бути різні події:
— Це може бути кар’єрне зростання, розширення свого бізнесу, відкриття нового.
— Це може бути професійне зростання чи освоєння нових тем.
— Це може бути створення своєї сім’ї чи виведення стосунків у ній на новий рівень.
— Це можуть бути нові знайомства з більш сучасними людьми і нові стосунки зі старими знайомими.
— Це можуть бути вищі доходи та соціальний статус.
Внутрішньо ж людина відчуває більшу легкість, більший спокій, більшу впевненість у собі, більшу внутрішню силу, кількість і масштаб справ, які вона може охопити. Її дії перестають бути активованими внутрішніми неврозами та страхами, а стають рухомими власними інтересами. Життя стає насиченим, повним приємних відчуттів, та й просто в кайф 🙂 З’являється азарт і блиск в очах – адже з’являється сенс життя. А ось сумнівів та метань стає набагато менше.
Інакше… Інакше людина просто починає деградувати та опускатися. Неможливо залишатися на місці – можна тільки або йти вперед щоб залишатися на досягнутому, або йти вперед повним ходом, щоб просунутися, або нічого не робити і опускатися вниз. Так уже влаштоване життя. Все тому, що світ іде вперед, а людина старіє:
- Сил, енергії, здоров’я, привабливості ставатиме все менше, гормональний фон падає;
- йде відчуття юності – що весь світ попереду і для тебе, що в тебе є великі перспективи;
- людина стає все менш потрібним іншим: за сексуальними мотивами вона все менш приваблива, а за діловими – просунути до ладу нічого не може;
- прогрес знецінює старі знання та вміння;
- Підтягуються молоді кадри.
І життя минає. Людина завжди це відчуває. Часто не розуміє, але завжди відчуває. І ламається:
- Стає дратівливою, злою або йде в депресії;
— починає шукати собі Господаря, який урятує, захистить, допоможе; - йде в алкоголь, наркотики, азартні та комп’ютерні ігри;
- намагається розчинитись у житті інших;
- Тихо згасає і загинається;
- робити що-небудь – ліньки і влом – безглуздо все.
