9 сильних драм, яким не шкода присвятити вихідний

9 сильних драм, яким не шкода присвятити вихідний

Не порожнє, глибоке, гарне кіно, що залишиться у пам’яті.

Серед цих фільмів обов’язково знайдеться той, який захочеться переглянути або порадити своїм друзям.

Як малі діти/Little Children, 2006

США

Як виглядає типове американське передмістя? Фасади упорядкованих будиночків, домогосподарки, що щебечуть на дитячому майданчику або обговорюють «Пані Боварі», усміхнені сусіди, діти яких ходять в один басейн. Головні герої зустрічаються саме на майданчику, вона — Сара, мати і дружина, якій набридли дурні розмови квочка на сусідніх лавах, він — Бред, тато в декреті та вічний студент. Їхнє захоплення одне одним здається найяскравішим епізодом за довгі роки, а паралельно з цією історією режисер знайомить нас з іншим героєм — Ронні, педофілом, якого випускають із в’язниці і на якого одразу починається цькування з боку маленького містечка. “Як малі діти” – той рідкісний випадок, коли переклад назви фільму дуже вдалий, тому що саме так інфантильно, як маленькі діти, поводяться дорослі люди.

Вдалині від неї/Away from Her, 2007

Канада, Великобританія, США

44 роки – саме стільки років прожили разом подружжя Грант і Фіона, саме стільки років вони були нерозлучні. Але все змінює одна хвороба – хвороба Альцгеймера. Зважившись на лікування, Фіона йде до клініки, за правилами якої протягом місяця до пацієнта не допускають жодного відвідувача. Що може статися протягом 30 днів? Повне забуття. І лише уявіть реакцію чоловіка, коли за місяць він відвідує свою дружину, а вона абсолютно не пам’ятає його і, до того ж, зустріла іншого. Цікаво, що цей фільм поставила актриса і режисер Сара Поллі, якій на момент зйомок було 27 років. За роботу над сценарієм її також номінували на «Оскар».

Гран Торіно/Gran Torino, 2008

США, Німеччина

У «Гран Торіно» Клінт Іствуд спрацював і як актор, і як режисер, і як продюсер, і це означає, що перед вами приголомшливий драматичний фільм. Іствуд грає вдівця, ветерана Корейської війни Уолта. З дітьми та онуками особливих теплих стосунків не склалося, живе він сам із улюбленим собакою в будинку та зеленим «Гран Торіно» у гаражі. Йому гидко бачити як змінюється його рідна Америка, як всякі інородці псують повітря своїм бандитизмом і блазенським виглядом, йому огидно, що сім’я чекає на його смерть, вже ділячи його майно. Але все-таки в одній родині іммігрантів, хмонгів, Уолт знаходить собі друзів. Це найсильніша талановита драма з пронизливим фіналом про героїзм, про те, що таке бути батьком і наставником, про спокуту і про те, що насильство породжує насильство.

Усе гаразд!/Everybody’s Fine, 2009

СШA

Після того, як діти головного героя Френка виросли і розлетілися хтось куди, він залишився зовсім один у великому будинку. Він хоче зібрати всіх за одним столом як у старі добрі часи з барбекю, смачним вином, душевними розмовами, але у дорослих дітей, як це часто буває, справи навалилися. Тоді Френк збирає валізу з речами і вирушає у подорож, щоб побачити кожного з них. Ніхто не хоче засмучувати його своїми проблемами, адже «тато завжди має пишатися ними». Батьки та діти — тема не нова, але подивитися з боку на помилки та шляхи їх виправлення може бути корисним кожному з нас.

Третя зірка/Third Star, 2010

Великобританія

Думаєте, найкраща роль Бенедикта Камбербетча – Шерлок? Ви просто не бачили його Джеймса у «Третій зірці». Це історія про людину, яка знає, що її життя добігає кінця. У Джеймса остання стадія раку, але він не має наміру вмирати в лікарняній палаті на очах у батьків. Разом із трьома своїми друзями Джеймс вирушає до свого останнього походу до затоки Барафандл, щоб назавжди заснути на хвилях. Ця подорож-історія, повна спогадів про дитячі мрії, жарти та сміх, біль і сльози на тлі прекрасної та сумної природи, — по суті не нова. Подібних фільмів знімали чимало. Подібних. Але не таких самих.

Де б ти не був/This Must Be the Place, 2011

Італія, Франція, Ірландія

Хто цей чоловік, який змиває макіяж? Червона помада, підведені неохайним чорним очі, готичний одяг і копиця смольно чорного волосся, тонкі діалоги, які можна розтягувати на цитати — це все Шон Пенн, який грає у фільмі Паоло Соррентіно рок-співака на пенсії. Зараз Шайєнн, так звати героя Пенна, живе у зеленій Ірландії серед різнокольорових дахів. Несподівано йому приходить звістка, що в Америці помер його батько, залишивши одну справу незавершеною – батько хотів знайти свого катувальника з концентраційного табору Освенцім. І Шайєнн вирішує зробити це замість нього, в результаті пошуки ката-нациста в цій філософській драмі перетворяться ще й на пошуки самого себе.

Іржа та кістка/De rouille et d’os, 2012

Франція, Бельгія

CREATOR: gd-jpeg v1.0 (using IJG JPEG v62), quality = 91


Один із головних номінантів на Каннському фестивалі у 2012 році, який так і не отримав «Золоту пальмову гілку». Але тоді вона абсолютно справедливо пішла фільму Міхаеля Ханеке «Кохання» — ще одній несамовитій драмі, про яку ми писали кілька разів. «Іржа та кістка» — це історія про двох різних людей: він — безробітний батько, вибивала, що промишляє боями, вона — дресирувальник косаток. Внаслідок трагедії головна героїня Стефані позбавляється ніг. Такою, безпорадною та беззахисною, вона зустрічає його знову, щоб, як би банально не прозвучало, врятувати не лише себе, а й його.

Дворецький/The Butler, 2013

США

Форест Уітакер, Опра Уїнфрі, Кьюба Гудінг мол. — цілу плеяду зірок зібрано у фільмі про дворецького Юджина Аллена, який служив у Білому Домі за восьми президентів. У першому кадрі ми бачимо маленького хлопчика, який збирає бавовну на плантації, терпить позбавлення і приниження, в останньому ж — літнього чоловіка, який з гідністю йде Білим Домом на зустріч із президентом.

Тренер/McFarland, USA, 2015

США

Історія, показана в «Тренері», сталася 1987 року в американському містечку Макфарланд, де 90% населення складали латиноамериканці. Того року колишній професійний тренер, якого грає Кевін Костнер, зібрав шкільну команду легкоатлетів та повів їх до спортивного Олімпу та перших великих перемог. Звичайно, подібних спортивних драм про нелегке життя спортсменів знято чимало і фінал «Тренера» досить передбачуваний, але це вже швидше причіпки, ніж мінуси.

Джерело