Сон – не просто відпочинок і пасивне проведення часу. Насправді, це активний стан, який буквально очищає наш мозок.
Адже коли ви, наприклад, влаштовуєте вечірку, то не забираєтесь, поки всі не розійдуться додому. Так і з мозком: поки ви не спите, у нього немає можливості ні відпочити, ні очиститися від непотрібного сміття.
Пильнуючий мозок створює безладдя
Мозок є свого роду комп’ютер, і вся його робота є логічною і продуманою. Однак, крім того, що мозок контролює «хід вечірки», не упускаючи найменшої деталі, одночасно — влаштовує безлад.
Як відомо, наші клітини спалюють енергію, щоб функціонувати. Природно, що після такого вогнища залишаються різні продукти згоряння та токсичні відходи. Це можна порівняти з порожніми склянками, переповненими попільничками та горою брудного посуду, що залишаються після вечірки, коли всі розходяться додому. Хазяїн у розпачі дивиться на це, а потім вирішує, що розбереться з усім наступного дня і вирушає спати. Так само відбувається і з нашим мозком, з тією лише різницею, що він здатний до самоочищення під час сну, а от прибиратися в квартирі і виносити все сміття після вечірки доводиться самим.
Щоб упорядкувати квартиру після галасливої вечірки, господареві доведеться прикласти енергію, щоб впоратися з безладом. З цим все ясно і зрозуміло, а от як мозок вимиває сміття і відходи, досі залишалося загадкою. Це тому, що, на відміну від будь-якого іншого органу в організмі, мозок не має лімфатичних каналів, автономної дренажної магістралі, через яку лейкоцити, антигени та метаболічні відходи переносяться з наших органів до лімфатичних вузлів.
Фільтрування токсинів під час сну
У людини існує 700 лімфатичних вузлів, які фільтрують позаклітинну рідину, перш ніж повернути її в кровоносну систему через великі підключичні вени на шиї (вони знаходяться поряд з яремною веною). Кров циркулює по колу, але лімфа тече лише в одному напрямку до серця. Інші складові лімфатичної системи – це мигдалики, аденоїди, селезінка та тимус (зобна залоза).
Як же мозок справляється з очищенням з огляду на відсутність зв’язку з лімфатичними каналами? Одна з відповідей на це складне питання нещодавно була опублікована в журналі Science. Автори дослідження припускають, що вся справа в спинномозковій рідині. Ця кристально чиста рідина постійно циркулює у центральній нервовій системі та реабсорбується. Основний обсяг ліквору спинномозкової рідини утворюється шляхом активної секреції залозистими клітинами (епендимоцитами) судинних сплетень у шлуночках головного мозку. Щодобово виробляється 600–700 мілілітрів рідини, тобто ліквор повністю оновлюється приблизно 4 рази у день.
Ця рідина циркулює в шлуночках головного мозку, лікворопровідних шляхах, субарахноїдальному (підпаутинному) просторі головного та спинного мозку, омиваючи весь простір між окремими клітинами. Потім вона реабсорбується у венах, потрапляє до загального кровообігу, і цикл починається заново.
Під час цього унікального циклу «промивання» мозок не лише видаляє токсичні відходи, а й збирає корисні молекули та поживні речовини. Нам ще багато чого належить відкрити в цьому напрямку, але вже сьогодні точно відомо, що мозок здатний до самоочищення, і цей процес просто неймовірний і дивовижний. Причому це відкриття суперечить тому, що вчені знали про мозок якихось кілька десятків років тому.
Отже, з отриманих знань, що відбувається, коли людина регулярно не висипається?
Нестача сну призводить до підвищеного утворення бета-амілоїдних та нейрофібрилярних клубків у тканинах мозку. Адже саме цей процес є ключовою особливістю хвороби Альцгеймера, причини виникнення якої досі не вивчені.
До речі, медики та вчені ще кілька десятиліть тому зазначали, що люди з психічними проблемами сплять погано та дуже недовго. Традиційно це пов’язували з дегенерацією їхнього мозку. Але з часом дослідники почали сумніватися у тому, що безсоння є результатом проблем із психікою. Навпаки, все частіше звучали припущення, що вона одна з причин їх появи, а не просто слідство і результат.
Отже, вчені вирішили провести експеримент над мишами, спостерігаючи за рухом спинномозкової рідини в тканинах їхнього мозку (для цього вони фарбували її за допомогою контрасту). Виявилося, що ця рідина набагато швидше циркулює, коли тварини перебувають під наркозом чи просто сплять. А ось коли не сплять — практично не рухається. Висновок напрошується сам собою: токсини, включаючи бета-амілоїди, виводяться зі сплячого мозку вдвічі швидше, ніж з неспання.
Подальше дослідження на людях підтвердило це відкриття. Виявилося, що рівень бета-амілоїдів під час неспання зростає, а знижується коли людина засинає. Це особливо проявляється у підлітків та молодих людей. Тож мами, як завжди, мають рацію, коли нагадують дітям, які вже подорослішали, про те, що, якщо не висипатися — ні працювати, ні вчитися наступного дня повноцінно не зможеш.
Які довгострокові наслідки недосипання щодо виникнення деменції, поки не ясно. Сьогодні це залишається логічним парадоксом, який звучить так: «Що було раніше — курка чи яйце?»
Як би там не було, поки вчені розгадують загадки мозку, висипайтеся. Хто знає, можливо, цим ви не тільки очищаєте свій мозок, а й здійснюєте профілактику розвитку такої страшної хвороби, як деменція.
Спіть солодко, і спіть не менше 7-8 годин на добу – ваш мозок скаже за це спасибі!
